ЖИТТЯ

Перші дні Революції Гідності у Коломиї і на Майдані

Опубліковано 21.11.2023

Все почалось ввечері 22 листопада 2013 року. Одразу після поширення новини про призупинення підписання Угоди асоціації України з ЄС під коломийською ратушею зібралося кількадесят активістів. А далі коломияни перетворилися на лавину, яку не зупинили ні проблеми з добиранням до столиці, ні розгони Майдану, ні стрілянина.

Інформатор пропонує пригадати перші дні Євромайдану.

Акція тривала недовго. Заговорили про організацію поїздок до столиці. Висловили кожен своє бачення. На відміну від багатьох інших міст України у Коломиї міський голова і депутати не зволікали з підтримкою протестуючих: стали в ряди активістів.

Наступного дня міський голова Ігор Слюзар скликав позачергову сесію, депутати підтримали звернення від Коломиї до уряду із вимогою переглянути рішення щодо припинення євроінтеграції України.

Тоді було прийнято резолюцію-звернення до усіх коломиян, мешканців Коломийщини та Прикарпаття із закликом їхати на Майдан до Києва і там відстоювати своє право на гідне європейське майбутнє.

23-24 листопада коломияни вже були на майдані.

“Ми приїхали автівкою вдосвіта 24 листопада, – пригадує Наталка Сандецька, нині редакторка сайту Інформатор. – Тоді демонстранти ще були поділені: прополітичні збиралися на Європейській площі, політично нейтральні – на Майдані Незалежності. Біля стели можна було нарахувати кількадесят людей, ми приєдналися до аполітичних. Ближче до обіду до нас долучилися студенти кількатисячними колонами. Лавина, ніяк не інакше. Далі Майдан розвивався як самостійний організм: з’явилися бочки, аби грітися, потім намети. Коломияни розташовувалися ближче до будинку профспілок. Наше наметове містечко кілька раз спалювали й нищили. Але завдяки благодійникам з Коломиї все швидко вдавалось відновити. Після ковідів та стесів війни багато що стерлося з пам’яті, але той день, коли 1 грудня після силового розгону ми мільйонною ходою відтіснили з Майдану Незалежності силовиків, коли на підвищенні біля стели ціле видноколо заповнили демонстранти, відчувалася міць, навіть могутність українців… Цього ніколи не забуду. Тоді чи не вперше за своє життя пишалась своєю нацією. Це була перша точка неповернення, ми ще не знали, що клята моcкальня не відпустить Україну так просто…”

Більше читайте у спогадах з Майдану: Революція Гідності була лакмусом

Коломиянки Наталка Сандецька та Христина Павлюк у перші дні Майдану

Також резолюція містила звернення до усіх проукраїнських політичних сил не обмежувати акції протесту лише 24 листопада, а оголосити безстрокову акцію протесту із кінцевою метою відсторонити режим Януковича від влади в Україні.

З того вечора і аж до закінчення Революції Гідності коломияни активно підтримували проєвропейську позицію України. Чи не щодня організовувалися міські мітинги, автобуси активістів відправлялись у Київ, проводились збори харчів та коштів на потреби Євромайдану.

25 листопада на Вічевому Майдані було вже понад тисячу активістів. Викладачі, студенти, представники культури, місцеві депутати та пересічні коломияни оголошували супротив рішенню тодішнього президента Віктора Януковича. Але Київ не чув ні крики громад в регіонах, ні мітингуючих у столиці.

Після зібрання на Вічевому Майдані до Києва відправили перші автобуси на підтримку київського Євромайдану. Мітинги на підтримку асоціації України з ЄС у Коломиї оголошено безстроковими. Організатори закликали містян щодня збиратись на акії протесту.

26 листопада до мітингів приєдналось коломийське студентство. Також студенти були під стінами ДАІ і вимагали, щоб ті відпускали автобуси на Київ.

1 грудня у Коломиї було проведене загальноміське віче, на яке зібралось близько п’яти тисяч коломиян і мешканців району.

У столиці на той час страйкувало понад 700 коломиян. Коломийський страйковий комітет збирав людей, власників транспортних засобів для поїздки до Києва.

5 грудня у місті працює Громадська охорона. Понад півсотні молодих хлопців на добровільних засадах зголосилися оберігати спокій на коломийському Євромайдані.

7 грудня сесії Коломийської міської та районної рад провели в Києві. Депутати виступали на сцені, зачитували звернення і підтримували євроінтеграцію України.