Сьогодні минає перша річниця з дня загибелі кулеметника “десятки” Олега Степановича Анатійчука. 46-річний захисник прийняв свій останній бій на Донеччині.
Інформатор ділиться історією воїна, щоб кожен пам’ятав про його подвиг.
Народився Олег Анатійчук 29 березня 1976 року в Коломиї. В перший клас пішов у Малокам’янецьку школу. Згодом перейшов у Коломийську загальноосвітню школу №10, з якої й випустився у 1990 році. Пізніше закінчив Вище професійно-технічне училище №14 по спеціальності електрозварник ручного зварювання. Після завершення училища пішов служити в ЗСУ.
Про Олега розповідають, що він змалку вирізнявся активністю, допитливістю, потягом до непересічних вчинків. Любив рідних, завжди допомагав їм, у будь-якій праці. Своєю посмішкою та променями любові зігрівав материнське серце. Намагався бути опорою та захистом. Також захоплювався рибальством, невипадково мав серед рибалок хороших товаришів.
Олег мав особливий хист до робіт з дерева, був надзвичайно творчою людиною. Він займався столярною справою, був власником невеликого підприємства. Вся домівка оформлена його оригінальними роботами.
Анатійчук Олег був гідною та справедливою людиною. У липні 2022 року став на захист Батьківщини. Він був військовослужбовець 10-ї гірсько-штурмової бригади. Боронив незалежність України на Донеччині, де 24 листопада під час виконання бойового завдання загинув у с. Яковлівка Бахмутського району.
За патріотизм, мужність, хоробрість та силу, проявлену у бою з окупантами захисника посмертно нагородили орденом «За мужність» III ступеня.
Вічна та світла пам’ять!
