Голодна кутя: другий чи третій Святвечір? Традиції та забобони на свято

Згідно з давніми традиціями, в Україні святкували три Святвечори. Перший – це Різдвяний Святий вечір або «Багата кутя», другий – Щедрий вечір, гуцули його ще називали Василевий Святвечір, а вже третій – надвечір’я Богоявлення або вечір перед Водохрещем.

Інформатор ділиться традиціями та фактами про вечір “Голодної куті”.

Етнологиня Ярослава Музиченко зазначала, що на заході України переважно відзначають два святі вечори: перед Різдвом та Богоявленням. Другий Святвечір називають по-різному: в центральних регіонах України – “Голодна кутя”,  у західних регіонах – “Щедрий вечір”. Невідомо з яких причин склалося так, що ми фактично залишили святкування лише першого і третього Святвечора, і ми той третій називаємо другим.

Проте у деяких регіонах українці відзначали не два святих вечора, а три. Коли свято приходу Бога на землю ділилося на Різдво Христове, Іменування Христове та Богоявлення (Водохреще). І перед кожним святом відзначали Святвечір. Так святкують зокрема в центральних регіонах України, на Наддніпрянщині.

Чому ж «Голодну кутю» називають «голодною»? Кутя називається «голодною», бо ще з давнини цілий день, напередодні Водохреща, люди повинні були постити, а на столі в родини було значно менше страв, аніж на перший Святвечір. Колись на Другий Святий вечір українці готували страви з тих продуктів, які були в господарстві. Але завжди суворо дотримувались традиції та того, що всі страви повинні бути пісними.

Саме святкування чи відзначення цих Святих вечорів відноситься до християнських та культурних традицій українського народу. І часто в кожному регіоні України, ба навіть серед українців, що проживають в діаспорі, воно має різне забарвлення та особливі традиції.

У переддень Водохреща у церкві заведено святити воду. При цьому посудину з водою прикрашають квітами, які мають захистити від негараздів. Коли воду приносять у дім – господар повинен освятити кожного присутнього в оселі, а потім і саму оселю.

До Богоявлення, яке святкують 6 січня, є тематичні пісні – Йорданські. Проте у них співається не про хрещення Христа, а про те, як мати Божа його пеленала, купала в річці, а також називала. Це відгомін того, що колись три свята відзначали разом і колядки були повʼязані.

Раніше, у Другий Святвечір, коли на вулиці вже панувала темрява, із дому виносили Дідуха та спалювали його. Таким чином прощалися із зимою та закликали весну. На другий святвечір “проганяють кутю” та випроводжають предків, які душі яких нібито гостилися в запашному м’якому сіні й соломі. Тому солому та сіно виносять з хати. Їх або спалюють, або звʼязують у джгути і обвʼязують навколо плодових дерев, аби краще родили

Люди також роблять хрестики з воску та чіпляють їх над одвірком, щоб уберегти дім від зла. Цей звичай зберігся зокрема на Гуцульщині.

Завтра, 6 січня, українці святкують Хрещення Господнє – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com 

Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237