Інформатор Коломия

ІСТОРІЇ ГЕРОЇВ

У річницю загибелі Михайла Николаїва у Малому Ключеві відкрили меморіальну дошку Герою

У річницю загибелі Михайла Николаїва у Малому Ключеві відкрили меморіальну дошку Герою

Сьогодні, 6 лютого 2024 року, в річницю світлої пам’яті загиблого Героя Михайла Николаїва в Малоключівській гімназії відбулося відкриття пам’ятної дошки випускнику. 

Пише Інформатор та ділиться історією молодого воїна, який віддав життя за нашу незалежність.

Михайло Николаїв народився 18 липня 1991 року у селі Малий Ключів Коломийського району. В Малоключівській школі здобував  середню освіту. З 2006 по 2009 рік навчався в Отинійському професійному ліцеї енергетичних технологій, де здобув професію електромонтера.

У 2009 році Михайло пішов до армії та служив у військах зв’язку ЗСУ у Мукачеві. Після навчання та строкової служби свідомо вступив в доросле життя. В 2015 році одружився із дівчиною Наталею, будували своє сімейне помешкання в місті Коломия. В них народилися двоє дітей – Михайло та Ксенія.

Працював Михайло в ТОВ “Електростиль” на посаді електромонтера з випробувань та вимірювань, також за сумісництвом працював в ПП “Альфа Енерго Груп” на посаді електромонтажника силових мереж та електроустаткування.

Коли почалася війна, Михайло один із перших прийшов у військкомат та записався в лав Збройних Сил України. На той момент його дочці було лише 11 днів.

Через кілька місяців був переведений до Івано-Франківська. Пізніше під Київ, а згодом на Донецький напрямок. Мав позивний “Дуб”.

Михайло загинув 6 лютого в бою з російськими окупантами поблизу населеного пункту Павлівка Донецької області: в результаті ворожих штурмових дій отримав вогнепально-осколкові поранення, не сумісні з життям.

“Михайло був щирим у своїх поглядах і почуттях. Серйозним та відповідальним. Чудовий син, люблячий чоловік та батько, хороший брат та вірний друг. Саме таким він залишиться назавжди в спогадах всіх, хто його знав,” – пишуть на сторінці Печеніжинської громади.

Захиснику присвоєно звання “Почесний громадянин міста Коломиї” (посмертно).

Герої не вмирають, а навіки залишаються у наших серцях!

Нагору