Коломийщина провела в останню дорогу 21-річного азовця Тараса Баришнікова

Ніякий біль не вічний, тільки біль втрати. Особливо, коли до Небесної Гвардії приєднуються молоді, самовіддані, з гарячим серцем і світлою душею. В ці дні свідомі прикарпатці розділяють горе батьків та друзів молодого загиблого воїна “Азову” Тараса Баришнікова. 10 лютого Коломия навколішки зустрічала Героя. Сьогодні, 11 лютого, рідне село загиблого Залуччя наповнила велелюдна траурна процесія.

Батьки молодого воїна у проваллі страшного горя, однокласники вистелюють пелюстками доріжку перед труною біля рідного дому Тараса, сліз стримати не може ніхто… Він мав стільки добра для цього світу, він ще так мало встиг, ще стільки не пізнав, не побачив, не насолодився життям.

Від 23 січня до 9 лютого після важкого поранення воїн боровся за життя, але попри всі зусилля медиків не вижив…

Тарас Баришніков був родом із села Залуччя. Вчився у ліцеї №1 імені Василя Стефаника, займався спортивною гімнастикою в нашій ДЮСШ. Жив у Коломиї.

Він повернувся із закордону, щоб боронити рідну державу.

Від липня 2023 року ніс службу в 12-й бригаді спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. Його життя обірвалося 9 лютого. Наступного дня рідна Коломия зустрічала вірного сина України.

Батько падає на коліна перед труною свого сина… Мати заливається гіркими сльозами… Неможливо сприйняти, як у сучасному світі через осатанілих росіян Україна має хоронити свій цвіт…

11 лютого сотні людей прийшли віддати останню шану нашому Герою. Велелюдна хода пройшла за труною Тараса колись рідними йому вулицями.

Редакція Інформатора щиро співчуває рідним, близьким, побратимам, сусідам та друзям померлого воїна. Вічна пам’ять Тарасу Баришнікову, якому віднині назавжди 21

11 лютого у Коломийській громаді оголошено днем жалоби.