Фільм режисера Аркадія Непиталюка мав на меті зруйнувати стереотипи про ЛГБТ-спільноту, та знищив тільки мрії про зруйновані стереотипи. У маленькому просторі захаращеної квартири режисер зібрав усі сімейні проблеми докупи, оминувши хіба алкоголізм, а потім прислав цій родині гея з неймовірною витримкою та найвищими чеснотами.
То що глядач бачить у стрічці? Інформатор побував на перм’єрі й ділиться враженнями.
Гей Василь – небажаний гість у родині Найдюків. Не бажаний, але “полєзний”, бо вчительська зарплата ніяк не закриє усіх фінансових дір. Державна програма з євроінтеграції “Уроки толерантності” пропонує учасникам знижку 90% на оплату комунальних платежів. Шанс? Шанс! І Найдюки на це пішли.
А далі… Закрутило, як в кіно. Він ревнував до нього, вона ревнувала до нього, син поцілував, донька зачарувалася… і тільки кум Гриша під чари гея Васі не потрапив, тому й побив.Всі ці пристрасті розгортаються на тісних квадратних метрах нетипової для останньої десятирічки української квартири нібито у Хмельницькому.
До теми: З усього в жизні треба спригувать воврімя: відгук на фільм “Люксембург, Люксембург”
Не беремось аналізувати говірку, вистачить тільки того, що її там дуууже багато… майже так само, як матюччя. Коли діти в розмові до батьків завертають такого мата, то у нормального галичанина від того завертаються очі. Хоча, може десь у когось сімейна правда саме така.
Сесію у психолога перегляд не замінить, але може допомогти виявити заховані комплекси, тригери та дитячі травми. Фільм примусить замислитись, чи дійсно ви толерантні.
Загалом гіперболізації у стрічці досить багато, і вона була б виправдана, якби глядач мав шанс побачити не тільки побут і бачення світу Найдюків, але й самого Василя. Не приховувати свою орієнтацію – ось непроста справа. Натомість з фільму не зрозуміло, як до його уподобань поставились батьки, що кажуть колеги-сантехніки і де в біса хоч одна пасія Василя.
Натомість півтори години глядачі бачать стрімке й категоричне перевтілення Найдюків, що підкреслено луком у фінальній сцені. А про Васю… забули.
Цей фільм навряд замінить курс про толерантність, але, можливо, когось із ще не надто свідомих гядачів, змусить вкуситися за язик при зустрічі з представниками ЛГБТ, аби не бути Найдюком на початку їхньої дороги до європейськості.
А ще у стрічці є справді потішні сцени і досить гарно відтворена загнаність жінки, яка забагато на себе взяла, та натомість не отримує ні ласки, ні розуміння. Щоправда підпис до цього уроку відповідний – “Вона за***лась і хоче рожеві туфлі”.
А ми ж хочемо, щоб ви поставили під сумнів наші слова і прийшли побачити все на власні очі до новесенького зручного кінозалу “Стрічки”, що на вул. В.Нагірного, 18.
Придбати чи забронювати квитки можна ТУТ.
Стрічка йтиме у кінотеатрі Коломиї ще до середи 21 лютого щодня о 15:00.
Вікові обмеження: 16+
Бронь за телефонами
097 125-19-45
099 253-95-00
093-832-88-66
