Його називають людиною вчинків, людиною подвигів, справжнім воїном та командиром. За ним було легко йти, з ним було надійно, адже він цінував кожного та робив усе можливе, щоб з поля бою усі поверталися живими. На жаль, себе Андрій вберегти не зміг – 6 березня 2023 року загинув під час виконання бойового завдання. До річниці загибелі Героя у його рідному селі провели мітинг-реквієм.
На заході також побував Інформатор.
6 березня минув рік з дня загибелі командира аеромобільного батальйону 80 ОДШБР Андрія Луканюка. Воїн був родом з Коломийщини.
Андрій Луканюк. Фото з особистого архіву рідних воїна
Цього дня на Алеї Слави на центральному кладовищі міста Чернівці, де похований Герой, зібрались найрідніші, близькі, побратими, щоб віддати шану та помолитися за його душу.
Нині у селі Годи-Добровідка, звідки Андрій Луканюк родом, відбувся мітинг-реквієм.
Вшанувати пам’ять воїна і подякувати йому за відвагу, захист та боротьбу за кожного з нас прийшли родичі, вчителі, учні гімназії, односельчани, представники влади та побратими.
“Так багато слів у цьому світі і так мало вчинків. Та наш комбат – людина вчинків, людина подвигу, за котрим було легко йти, з яким було надійно і всупереч всьому спокійно. Справжній воїн, справжній командир, який цінував кожного і переймався за життя кожного. Він жив і бився наповну. Він згуртував біля себе таких же відчайдушних та одержимих перемогою людей і назвав наш батальйон “Легіоном”. І він пішов… На щиті піднявся у вічність, щоб з небес у кожному бою бути поруч з нами і провадити свій “Легіон” до перемоги,” – поділився капітан Марк Клим, який служить в аеромобільному батальйоні, створений Луканюком.
Він наголосив, що побратими кожного дня продовжують святу справу Андрія Валерійовича.
Захисник додав, що в цей нелегкий для нашої нації час важливо, щоб кожен громадянин виконував свій обов’язок:
“Мій обовʼязок і моїх побратимів захищати нашу націю. Когось обовʼязок лікувати, когось вчити, а основний обовʼязок дітей – це вчитися, тому що саме ваше покоління буде відбудовувати країну і в першу чергу ми захищаємо цю країну для вас”.
Андрій Луканюк народився 8 грудня 1988 року в с. Годи-Добровідка, де й навчався. Він змалечку мріяв стати військовим, мав хист до малювання й в шкільні роки найбільше любив малювати літаки. Після школи поступив в коледж електронних приладів Івано-Франківського Інституту нафти і газу.
Закінчивши коледж, пішов на військову службу за контрактом, а далі вирішив поступити у Львівську академію сухопутних військ Петра Сагайдачного на факультет аеромобільних військ. Далі почав службу у Львівській 80 бригаді. У 2013 році його перевели в м. Чернівці, де він брав активну участь у формуванні 3 БТГР 80 окремої десантно-штурмової бригади.
Коли у 2014 року на наші землі вторглися вороги, Андрій був командиром роти. Він одразу став на захист країни. Брав участь у боях за Луганський аеропорт, Дебальцево, Красногорівка, Широкіне та багато інших населених пунктів.
У 2022 році Андрій очолив аеромобільний батальйон 80 окремої десантно-штурмової бригади на посаді командира аеромобільного батальйону.
Молодий, сміливий, щирий, доброзичливий, люблячий чоловік, уважний син, справжній професіонал своєї справи, кадровий військовий, Андрій Луканюк загинув 6 березня 2023 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Часів Яр Бахмутського району Донецької області, внаслідок ворожого артилерійського обстрілу командно-спостережного пункту.
У Героя залишилися батьки, дружина та троє дітей.
Андрій нагороджений медаллю “За військову службу Україні”, орденами Богдана Хмельницького ІІІ та ІІ ступеня (посмертно).
6 березня 2024р. Могила Андрія. Фото з особистого архіву рідних Героя
Вічна пам’ять і слава Герою!
