Інформатор Коломия

ІСТОРІЯ КОЛОМИЇ

Історія будівлі, що вдивляється в ратушу: дім на площі Відродження, 18

Будинок на площі Відродження, 18 з ошатним наріжжям, ніби визирає на міську вежу. Стрункий, стриманий фасад, на щастя, не зіпсутий вульгарними реконструкціями. Будівля пережила руйнування під час війни, та вистояла крізь віки. Частину приміщень першого поверху Коломийська міська рада нещодавно виклала на аукціону. 

З цього приводу Інформатор пропонує познайомитися з коломийською бувальщиною, аби дізнатися, що тут було раніше. І допоможе нам у цьому дослідження юного краєзнавця Іллі Криворучка.

Зараз цей будинок належить до архітектурного ансамблю площі Відродження. Раніше ж увесь велетенський пляц перед ратушею і аж до нинішнього м’ясного павільйону було єдиною площею.

Під час І світової війни будівля була сильно пошкоджена.

До ІІ світової війни – площа Ринок, за Польщі – площа Пілсудського, у часи радянської окупації – звісна річ (бо з фантазією у комуняк було трохи зле) – площа леніна.

Власне будинок на нинішній площі Відродження, 18 раніше був під номером 71, за польської та радянської окупації – №18.

Ця стримана і вишукана двоповерхова австрійська кам’яниця була збудована приблизно в кінці ХІХ століття.

Єврейський купець, магазин одягу, годинникова крамниця та лавка вин й делікатесів

Вперше свідчення про цю будівлю зафіксоване в довіднику «Skorowidz przemysłowo-handlowy Królestwa Galicyi» за 1906 рік, де є факти про розташування в будівлі, імовірно, крамниці з продажу годинників Цвехера Чарна Блюма.

З  цього ж довідника дізнаємося також про розташування в будівлі магазину з продажу вин та делікатесів Станислава Романовича.

У довіднику «Skorowidz przemysłowo-handlowy Królestwa Galicyi» за 1913 рік є свідчення про склад товарів галантерейних Пінкаса Гевюрца, склад порцеляни й скла Лейба Лангемасса.

За даними оголошення з “Альманаху “Жіночої долі” з додатком калєндаря на 1927″ власником цілої будівлі був єврейський купець Леон Маркус. Його ж крамниця була заснована в 1894 році й спеціалізувалася на продажу одягу та білизни.

Зокрема газеті «Tygodnik Pokucki Zjednoczenie» за 20 грудня 1931 року знаходимо оголошення про магазин Леона Маркуса, що розміщувався на першому поверсі цього будинку.

Історія зберегла для нас навіть столітнє фото, як цей магазин виглядав:

Коломия, магазин Леона Маркуса, 1917 р.

Цей магазин проіснував і в часи міжвоєнного періоду, про що свідчить газета «Tygodnik Pokucki Zjednoczenie» за 31 березня 1929 року:

«Маю честь повідомити товариству, що весна та літо вже настали. Чоловічий одяг, жіночий одяг, сукні, тканини, білизна. Готовий одяг та одяг на замовлення. Дуже вигідні умови. Дякуючи за вашу підтримку, запрошую подальших послуг», – йдеться в оголошення (оригінал на фото нижче).

Після приходу австро-угорських військ до Коломиї у місцевій пресі з’явилися публікації про мародерства крамниці з боку російських окупантів.

Рік народження Леона Маркуса та місце навчання невідомі. За професією був купцем. Був у складі суду присяжних, виділив кошти в розмірі 25 злотих на зведення пам’ятника Пілсудському , увійшов до керівного складу “Асоціації економічного розвитку Покуття” та був серед урядників Коломийської міської ради у 30-тих роках минулого століття.

У газеті «Prawda Kołomyjska» за 16 травня 1937 рік є свідчення про те, що Леон Маркус брав участь у благодійному балу для ясел, вклавши 30 грош. Подальша доля невідома, враховуючи те, як німці обійшлися з коломийськими євреями під час окупації в ІІ світову війну пояснити зникнення Леона Маркуса нескладно, хоча частина євреїв міста виїхала з наших країв напередодні наступу нацистів.

М’ясна лавка, магазин білизни, крамниця постільної білизни

У газеті «Prawda Kołomyjska» за 5 квітня 1930 року є свідчення про розташування в будівлі м’ясної крамниці Францішека Заремби. Щоправда, у грудні 1930 року розташовувалася ця крамниця вже за адресою пл. Ринок, 47 («Prawda Kołomyjska», 14.12.1930).

У газеті «Tygodnik Pokucki Zjednoczenie» за 14 квітня 1929 року є оголошення про цю крамницю:

«Фірма Францішека Заремби, відома в широких колах громадськості, на Ринок, 71, а також філія на Ринок, 33, рекомендує свої перевірені на якість м’ясні продукти, такі як: шинки, нарізані та нарізані ковбаси, салямі, сардельки, свинячий жир і сало, а також загалом продукти м’ясного виробництва за найдоступнішими цінами та з найретельнішим обслуговуванням».

У довіднику «Księga Adresowa Polski (wraz z W. M. Gdańskiem) : dla handlu, przemysłu, rzemiosł i rolnictwa» за 1930 рік дізнаємося про розташування в будівлі кравецької майстерні С. Банка.

У газеті «Tygodnik Pokucki Zjednoczenie» за 20 грудня 1931 року є свідчення про розташування в будівлі крамниці з продажу нижньої та постільної білизни Йозефа Розенфельда, де «з 15.12.1931 до 15.01.1932 років компанія всесвітньо відомого Benedikt Schroll Syn Biauna (Чехія) організовує розпродаж нижньої та постільної білизни за дуже зниженими цінами ексклюзивно від Йозефа Розенфельда».

Імовірно його жінка, Сабіна Розенфельд, проживала у цьому ж домі, про що свідчить довідник «Spis właścicieli kont czekowych w Pocztowej Kasie Oszczędności» за 1938 рік. Про власників з публікацій дізнаємось, що в 1934 році вони мали крамницю вже за іншою адресою  –  на площі Пілсудського, 9 . Подальша доля Розенфельдів невідома.

Є дані, що у радянські часи у будинку були житлові квартири, а на першому поверсі знаходилися крамниця “Технічна книга”, згодом – “Подарунки”, фінансова компанія і торгово-комерційний центр “Юрікс”, що засвідчують дані Музею історії міста Коломиї.

Нині перший поверх цієї будівлі займає ювелірна крамниця, магазин взуття «Sezon», салон нижньої білизни «Матільда», магазин одягу «Отто» та обмін валют.

Яка вартість цінних квадратних метрів у цій споруді – читайте у статті Розкішне приміщення у будинку-кораблі на площі Відродження ратуша продає з аукціону.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com 

Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237

Нагору