Сьогодні, 29 травня, минає рівно 10 років з дня загибелі захисника Володимира Лисенчука. Володимир загинув поблизу Слов’янська внаслідок обстрілу гелікоптера в день, коли мав повертатись із зони проведення АТО. Напередодні десятих роковин трагічної загибелі воїна у його рідній школі в Коломиї відкрили пам’ятну дошку.
Інформатор ділиться історією захисника.
Володимир Лисенчук народився 10 червня 1984 року в селі Лісний Хлібичин Коломийського району. Навчався у школі №6 в Коломиї. У квітні 2002 року він з відзнакою закінчив Коломийське вище професійне училище №17, отримав спеціальність “слюсар-ремонтник, електрозварювальник ручного зварювання”.
З листопала 2002-го до квітня 2004 року проходив строкову військову службу на посадах курсанта, інструктора, командира відділення Кінологічного навчального центру Державної прикордонної служби України. З листопада 2005 р. проходив службу в органах внутрішніх справ на посадах міліціонера та інспектора патрульної служби – кiнолога Коломийського міського вiддiлу УМВС України в Івано-Франківській області.
З листопада 2008 року обіймав посади міліціонера-снайпера та міліціонера роти міліції особливого призначення “Беркут” УМВС України в Івано-Франківській області. З березня 2014 року, після розформування «Беркута», — міліціонер спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області.
Неодноразово брав участь в забезпеченні охорони громадського порядку та громадської безпеки в м. Івано-Франківську, населених пунктах області та в операціях із затримання озброєних злочинців.
Коли був Майдан, Володимира не взяли в Київ, бо він перед тим переніс дві складні операції. Зате коли почув про відрядження на Схід, то одним із перших записався добровольцем.
Володимир Лисенчук став на захист українських земель з перших днів російсько-української війни – у 2014 році. Спершу охороняв громадський порядок в Ізюмі, а потім вирушив під Слов’янськ. Протягом понад місяця брав участь у антитерористичній операції на сході України.
29 травня 2014 року Володимир Лисенчук мав повертатись із зони проведення АТО. Він знаходився в гелікоптері Національної гвардії України, який після розвантаження харчових продуктів та проведення ротації особового складу на п’ятому блокпосту, після злету з майданчика на горі Карачун обстріляний із лісосмуги та підбитий. Катастрофа, спричинена пострілом із переносного зенітного ракетного комплексу, забрала життя 12-х осіб: 6-х військовослужбовців НГУ та 6-х працівників спеціальної роти міліції УМВС України з Прикарпаття, серед яких був і Володимир Лисенчук. Тоді також загинув генерал-майор Сергій Кульчицький.
10 червня 2014 року Володимир Лисенчук мав відзначити ювілей — 30 років, проте не дожив до свого 30-річчя менше двох тижнів.
У Героя залишились батьки, дружина та двоє дітей – доньці на момент загибелі було 6 років, синові – 7 місяців.
20 червня 2014 року Володимир був посмертно нагороджений орденом «За мужність» I ступеня.
26 травня 2015 року в Коломийському професійному ліцеї сфери послуг відбулося відкриття меморіальної дошки на честь Володимира Лисенчука.
28 травня 2024 року на фасаді філії №6 Коломийського ліцею №9 відкрили меморіальну дошку захиснику.
фото зі сторінки міського голови
Вічна пам’ять та слава Володимиру…
