Це було літо 2017 року. До того часу в найдавнішій святині Коломиї правили служби представники УПЦ мп і наполягали на формулюванні “Київська митрополія”. Нині за цим запитом інтернет-пошуковець одразу покаже сторінку УПЦ з Онуфрієм на чолі.
Інформатор зібрав дані про історію переходу Благовіщенської церкви до УГКЦ. Гайда досліджувати.
Сама дерев’яна церква як споруда є важливою для історії України в цілому та для Коломиї зокрема, адже храм має статус пам’ятки архітектури національного значення (охоронний №233/1) і є одним з кращих зразків гуцульського сакрального будівництва.
У Шематизмах Станіславської єпархії парох Олександр Русин відніс у 1920-х роках час її побудови до 1587 року, хоча того року була збудована попередня церква на старому міському цвинтарі Монастирок. На надпоріжнику південних дверей бабинця сучасної будівлі збереглась дата її побудови — 1709 рік.
Сьогодні церква Благовіщення Пречистої Діви Марії приналежна до УГКЦ. Настоятелем є Андрій Танасійчук.
Це цікаво: Поховальні забобони | розмова зі священником Андрієм Танасійчуком
Храм силами благодійників та меценатів був реконструйований, упорядкували і церковне подвір’я, і сам вхід до давньої святині. З недавніх змін – будівництво малої архітектурної форми одразу за муром церковного подвір’я.
Словом, сучасна історія цієї пам’ятки архітектури ще пишеться і завдання сучасників – зберегти її для наступних поколінь. Але сьогодні давайте згадаємо, як церква позбувалась московського впливу.
Літо 2017-го. Як то було
Питання патріархальної приналежності Благовіщенської церкви навесні 2017 року порушив учасник бойових дій, кіборг Василь Кузьмин. Його підтримали депутати Коломийської міської ради на травневій сесії.
4 червня 2017 року – у День Пресвятої Трійці – коломияни стали свідками початку переходу найдавнішої діючої дерев’яної церкви від московського патріархату до Української греко-католицької церкви.
За ініціативи громадських активістів від міської ратуші до символічної Могили борцям за незалежність України пройшла велелюдна хода, в якій взяли участь представники різних політичних партій та громадських організацій, духовенство УГКЦ, представники депутатського корпусу та виконавчих структур.
“Після панахиди представники духовенства увійшли до нашої Святині – церкви Благовіщення, де, після нетривалих перемовин з правлячим парохом, здійснили богослужіння, – йшлося у дописі Коломийської міської ради від 4 червня 2017 року..
Після вечірньої служби парафіяни розійшлись, а вхід до храму опечатали.
Без конфліктів, криків й сутичок коломияни звернулися до вірян і наставників церкви з єдиним:
дозволити всім містянам відвідувати церкву, адже наразі багатьох патріотів зупиняє підпорядкованість Благовіщенської церкви московському патріархату.
“В країні війна, а московський патріархат керується ідеями загарбника, тому ми не хочемо, щоб коломийська святиня мала якийсь зв’язок із окупантами!” – обурювались активісти.
Аби уникнути загострення ситуації представники влади, громадського сектору, духовенства різних конфесій та силових структур вирішили богослужіння в церкві тимчасово припинити і
створити робочу групу з представників різних конфесій та міських урядників.
За кілька днів у Коломиї створили робочу групу, до складу якої увійшли представники різних конфесій міста та району. Участь в обговоренні взяли не тільки духовенство, але й краєзнавці, історики, дослідники культури.
Згодом діалог перенесли з церковного подвір’я у залу засідань Коломийської міської ради. Маємо нагадати, що міська рада Коломийської громади розміщується у ратуші, де традиційно приймалися важливі для міста чи повіту рішення. Часто віче відбувались на площі перед ратушею, та у літню спеку все ж зручніше було перейти до будівлі. Тому-то й громадські обговорення щодо долі Благовіщенської церкви відбувались у головній залі Коломийської громади.
Як реагували адепти московського патріархату?
Якщо коротко, то зле. У своїй офіційній заяві Українська православна церква згущувала фарби, як могла. Ясна річ, поступатися храмом і втрачати прихожан (а отже і вплив+дохід) батюшки не хотіли.
Ось що вони стверджували у своїй офіційній заяві 7 років тому:
Скріншоти з публікації УПЦ, червень 2017
Але більшість коломиян вже тоді розуміли, чому важливо позбуватися московського впливу не тільки на рівні управління державою, але й і в релігійних питаннях.
Храм з історією, що вражає
Колись в середині цієї коломийської святині можна було побачити шедевр гуцульського сакрального мистецтва – чотириярусний позолочений іконостас, а також розкішні царські ворота, які були витвором художнього таланту західно-українського маляра-академіста XVIII ст. Теофіла Копистинського. Була у цих намолених стінах і його олійна ікона “Благовіщення”, а в 1885 році там з’явився також твір коломиянина Адама Оджеховського “Вознесіння”.
До слова, у період з 1987 по січень 1990 року, у святині діяв музей писанки. Проте згодом церкву передали у тимчасове користування московському патріархату.
Як церкву боронили від московського впливу Інформатору розповідав настоятель о. Андрій Танасійчук:
Більше про історію Благовіщенської церкви та Монастирка читайте згодом на сайті Інформатор Коломия.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram, Viber та Instagram. Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – пишіть нам на пошту kl.informator@gmail.com.
