Це було літо 2017 року. До того часу в найдавнішій святині Коломиї правили служби представники УПЦ мп і наполягали на формулюванні "Київська митрополія". Нині за цим запитом інтернет-пошуковець одразу покаже сторінку УПЦ з Онуфрієм на чолі.
Інформатор зібрав дані про історію переходу Благовіщенської церкви до УГКЦ. Гайда досліджувати.
Сама дерев'яна церква як споруда є важливою для історії України в цілому та для Коломиї зокрема, адже храм має статус пам'ятки архітектури національного значення (охоронний №233/1) і є одним з кращих зразків гуцульського сакрального будівництва.
У Шематизмах Станіславської єпархії парох Олександр Русин відніс у 1920-х роках час її побудови до 1587 року, хоча того року була збудована попередня церква на старому міському цвинтарі Монастирок. На надпоріжнику південних дверей бабинця сучасної будівлі збереглась дата її побудови — 1709 рік.
Сьогодні церква Благовіщення Пречистої Діви Марії приналежна до УГКЦ. Настоятелем є Андрій Танасійчук.
Це цікаво: Поховальні забобони | розмова зі священником Андрієм Танасійчуком
Храм силами благодійників та меценатів був реконструйований, упорядкували і церковне подвір'я, і сам вхід до давньої святині. З недавніх змін - будівництво малої архітектурної форми одразу за муром церковного подвір'я.
Словом, сучасна історія цієї пам'ятки архітектури ще пишеться і завдання сучасників - зберегти її для наступних поколінь. Але сьогодні давайте згадаємо, як церква позбувалась московського впливу.
Питання патріархальної приналежності Благовіщенської церкви навесні 2017 року порушив учасник бойових дій, кіборг Василь Кузьмин. Його підтримали депутати Коломийської міської ради на травневій сесії.
4 червня 2017 року - у День Пресвятої Трійці - коломияни стали свідками початку переходу найдавнішої діючої дерев'яної церкви від московського патріархату до Української греко-католицької церкви.
За ініціативи громадських активістів від міської ратуші до символічної Могили борцям за незалежність України пройшла велелюдна хода, в якій взяли участь представники різних політичних партій та громадських організацій, духовенство УГКЦ, представники депутатського корпусу та виконавчих структур.
"Після панахиди представники духовенства увійшли до нашої Святині – церкви Благовіщення, де, після нетривалих перемовин з правлячим парохом, здійснили богослужіння, - йшлося у дописі Коломийської міської ради від 4 червня 2017 року..
Після вечірньої служби парафіяни розійшлись, а вхід до храму опечатали.
Без конфліктів, криків й сутичок коломияни звернулися до вірян і наставників церкви з єдиним:
дозволити всім містянам відвідувати церкву, адже наразі багатьох патріотів зупиняє підпорядкованість Благовіщенської церкви московському патріархату.
"В країні війна, а московський патріархат керується ідеями загарбника, тому ми не хочемо, щоб коломийська святиня мала якийсь зв'язок із окупантами!" - обурювались активісти.
Аби уникнути загострення ситуації представники влади, громадського сектору, духовенства різних конфесій та силових структур вирішили богослужіння в церкві тимчасово припинити і
створити робочу групу з представників різних конфесій та міських урядників.
За кілька днів у Коломиї створили робочу групу, до складу якої увійшли представники різних конфесій міста та району. Участь в обговоренні взяли не тільки духовенство, але й краєзнавці, історики, дослідники культури.
Згодом діалог перенесли з церковного подвір'я у залу засідань Коломийської міської ради. Маємо нагадати, що міська рада Коломийської громади розміщується у ратуші, де традиційно приймалися важливі для міста чи повіту рішення. Часто віче відбувались на площі перед ратушею, та у літню спеку все ж зручніше було перейти до будівлі. Тому-то й громадські обговорення щодо долі Благовіщенської церкви відбувались у головній залі Коломийської громади.
Якщо коротко, то зле. У своїй офіційній заяві Українська православна церква згущувала фарби, як могла. Ясна річ, поступатися храмом і втрачати прихожан (а отже і вплив+дохід) батюшки не хотіли.
Ось що вони стверджували у своїй офіційній заяві 7 років тому:
Але більшість коломиян вже тоді розуміли, чому важливо позбуватися московського впливу не тільки на рівні управління державою, але й і в релігійних питаннях.
Колись в середині цієї коломийської святині можна було побачити шедевр гуцульського сакрального мистецтва – чотириярусний позолочений іконостас, а також розкішні царські ворота, які були витвором художнього таланту західно-українського маляра-академіста XVIII ст. Теофіла Копистинського. Була у цих намолених стінах і його олійна ікона “Благовіщення”, а в 1885 році там з’явився також твір коломиянина Адама Оджеховського “Вознесіння”.
До слова, у період з 1987 по січень 1990 року, у святині діяв музей писанки. Проте згодом церкву передали у тимчасове користування московському патріархату.
Як церкву боронили від московського впливу Інформатору розповідав настоятель о. Андрій Танасійчук:
Більше про історію Благовіщенської церкви та Монастирка читайте згодом на сайті Інформатор Коломия.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram, Viber та Instagram. Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – пишіть нам на пошту kl.informator@gmail.com.