18 червня через удар ворожого FPV-дрону троє захисників з Коломийщини — Василь Макарчук, Андрій Карпенюк та Віталій Черкас — загинули під час виконання бойового завдання при обороні Харківщини… Кожне зі слів у цьому повідомленні – рана у серцях усіх, хто знав цих чоловіків…
Сьогодні Коломийська та П’ядицька громади прощалася з полеглими. Зі скупих повідомлень про цю трагедію важко збагнути, скільки світла, добра і любові втратив цей світ внаслідок влучання триклятого дрона московських загарбників.
Інформатор Коломия розповідає про кожного з наших янголів-соколів окремо.
Віталій Черкас народився 25 січня 1990 року.
Навчався у Великокам’янській школі. У рідному селі кажуть, що він був гарним учнем. Брав активну участь у житті школи. А ще – мав хист до танцю. У свій час був учасником танцювального колективу “Прикарпаття”.
Школу закінчив у 2005 році. Здобув дві вищі освіти. А у 2009 році пішов служити у десантну бригаду у Львові.
Опісля три роки працював в ДСНС у Обертині.
Кілька років тому одружився з коханою дівчиною на ім’я Оксана.
Коли біда увірвалась у життя українців – не зволікав: від перших днів повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини.
У загиблого героя підростає найцінніший скарб – синочок Євген. Первісток захисника України народився минулого року – у травні 2023.
Якби не оскаженілі вороги, Віталій скоро б побачив народження донечки: у жовтні 2023 року дізнався, що вдруге стане батьком і серце його сповнювалось теплом і ніжністю до майбутньої дитинки. Не дочекався…
Життя Віталія Черкаса обірвав ворожий дрон 18 червня біля Вовчанська. З ним загинуло ще двоє побратимів-краян.
24 червня опівдні рідні, побратими , близькі, друзі й сусіди зібралися провести Віталія в останню дорогу. Молодого воїна відспівали у рідній церкві села Велика Кам’янка.
В цей самий час Коломия прощалася з його побратимами – Василем Макарчуком та Андрієм Карпенюком. Їхнє сповнене світла й доброти життя забрав один клятий російський дрон.
Стрільця-зенітника роти охорони 108 авіакомендатури Віталія Черкаса поховали на кладовищі рідного села Велика Кам’янка. Багатолюдна скорботна хода провела захисника України в останню дорого з болем, безмежним жалем, зі слізьми й гіркими риданнями. Бо неможливо залишитися байдужими до лиха, яке несе українцям східний сусід.
У жалобі залишилась молода дружина Оксана з синочком Євгеном, мама Марія, батько Ярослав, рідна сестра Любов, чимало інших ближчих і дальших родичів.
Віталій назавжди залишиться в памʼяті як надзвичайно добра, світла та чуйна людина, справжній та чесний, люблячий син, чоловік, брат, батько, щирий друг, приклад для наслідування, завжди усміхнений та привітний, готовий прийти на допомогу кожному.
Висловлюємо щирі співчуття усій родині Віталія Черкаса. Світла пам’ять мужньому Українцю.
Низько вклоняємося перед батьками, дружиною і маленьким синочком полеглого воїна…
Плекаємо надію, що наші янголи-воїни вболівають за Україну у лавах Небесної гвардії, підтримують свої родини, своїх побратимів та близьких із засвітів… Поділяємо ваш біль і молимось разом з вами за світлі душі наших воїнів. Вічная пам’ять оборонцям Батьківщини…
