Герой Жмурко Назар Євгенович мало не все своє життя присвятив військовій справі. З початком повномасштабної війни він без роздумів став на захист рідного народу та нашої країни, та 6 липня 2022 року його серце перестало битися.
Інформатор пригадує історію життя захисника, аби пам’ять про нього завжди жила в наших серцях.
Жмурко Назар Євгенович народився 25 січня 1994 року у Коломиї. Проживав в с. Мишин, там і навчався у загальноосвітній школі І-ІІ ст. з 2000 року по 2009 рік. Паралельно з цим проходив навчання в Нижньовербізькій школі мистецтв, а з 2009 року по 2012 рік навчався в Коломийському ВПУ №14. Після закінчення ліцею працював за кордоном.
У 2015 році хлопця призвали на строкову військову службу, далі він підписав контракт й з 2016 року по 2017 рік ніс службу в Чернігові. У 2017 році був переведений у 72-у окрему механізовану бригаду імені Чорних Запорожців, яка розміщувалась у м. Білій Церкві Київської області. Того ж року отримав поранення.
Та навіть після двох років реабілітації, влітку 2020 року Назар знову підписав контракт про проходження військової служби в 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді.
У 2022 році з ремонтного батальйону перевівся в 108-й окремий гірсько-штурмовий батальйон.
6 липня 2022 року під час виконання бойового завдання у м. Івано-Дарʼївка Бахмутського району отримав поранення, несумісні з життям. Похований в селі Мишин Коломийського району.
Вічна пам’ять захиснику…
