До повномасштабного вторгнення росії генеруюча потужність України становила 36 гігават (ГВт) електроенергії. Наприкінці 2022 року держава агресор відкрила ще один фронт – енергетичний. Через постійні обстріли української енергосистеми лише цього року росія знищила майже 90% потужності. То що тепер?
Інформатор Коломия проаналізував статтю відомого видання The Economist.
Максим Тимченко, генеральний директор ДТЕК, який управляє більшістю неядерних електростанцій України, каже, що оскільки росія намагається досягти серйозних успіхів на полі бою, лінії електропередач стали новим фронтом. Хвилі атак з березня були спрямовані на теплові та гідроелектростанції, а також, вперше, на сонячні електростанції.
Наприкінці 2022 року половина довоєнної потужності була втрачена — або окупована, або знищена, або пошкоджена. Україна змогла частково відновити потужність і минулої зими вдалося втримати світло ввімкненим. На той час відновили потужність майже до потрібних тоді 18 ГВт.
Однак, атаки цього року знищили ще 9 ГВт потужності. Практично все, що залишилося, виробляється атомними електростанціями, які росіяни не атакували (окрім Запорізької АЕС, яка знаходиться під окупацією).
Наразі Україна імпортує 1,7 ГВт з ЄС, за найоптимістичнішими прогнозами ця цифра може бути збільшена до 2 ГВт. Проте, обмеження передачі означають, що імпортована електроенергія не може забезпечити більше ніж незначний приріст. У фахівців є надія, що пошкоджені електростанції можна відремонтувати настільки, щоб до зими виробляти ще додаткові 2-3 ГВт потужності.
За словами одного з інженерів, який попросив журналістів The Economist не використовувати його прізвище, каже, що незрозуміло, наскільки це реалістично.
“Ми спробуємо”, — каже інженер, сумно оглядаючи руїни своєї електростанції.
Уряд вирішив інвестувати в ядерну енергетику, оголосивши, що чотири нових реактори будуть побудовані на Хмельницькій АЕС. Однак, енергетичні аналітики не впевнені, що Україні це потрібно. Володимир Омельченко з Центру Разумкова зазначає, що це виглядає як спосіб залучити багато грошей в інвестиційний проєкт.
Тим часом місцеві муніципалітети децентралізують виробництво електроенергії, встановлюючи міні-електростанції у вигляді сучасних, ефективних газових турбін, потужністю від 5 до 70 мегават (МВт). Ці міні-електростанції можуть підключатися локально, але навряд чи їх достатньо встановлять до прийдешньої зими.
«Іронія цієї руйнації та цієї війни полягає в тому, що це прискорило декарбонізацію енергетичної промисловості України», — каже генеральний директор ДТЕК Тимченко.
Вітер і сонце не тільки екологічніші варіанти, але й стратегічно стійкі.
«Для знищення вугільної електростанції потужністю 300 МВт достатньо однієї ракети», — зазначає пан Тимченко. – Але їм потрібно 50 ракет, щоб знищити таку ж потужність у вітровій електростанції».
Які б нові проєкти не запускалися, Україні терміново потрібно більше електроенергії цієї зими, яка настане вже за кілька місяців.
Підсумовуючи вищенаписане, зауважимо, що українці вже адаптувалися до нових реалій, але потреба у міжнародній підтримці та співпраці залишається критично важливою для подолання цієї кризи, яку спричинила росія.
Нещодавно Прикарпаттяобленерго називало умови, за яких у вересні та жовтні графіків вимкнень не буде. Детальніше про це можна прочитати ТУТ.
Головне фото взято зі статті The Economist.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram, Viber та Instagram. Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – пишіть нам на пошту kl.informator@gmail.com 
