Незабуті: 29 липня минає 10 річниця з дня загибелі полковника Сергія Лисенка

Сергій Лисенко – воїн, який став на захист рідної землі одразу після Революції Гідності. З дитинства Сергій бачив себе у військовій справі, мав власну колекцію моделей танків й віддано обороняв Україну. Та 29 липня 2014 року через зрадника військовий загинув під час сутички з терористами.

Інформатор Коломия пригадує історію відважного бійця.

Лисенко Сергій Петрович народився 10 вересня 1977 року в Коломиї. Два роки навчався в Коломийській школі №10, далі — в ЗОШ № 4. По закінченні 9 класів школи продовжив навчання у 14-му ліцеї м. Коломия. У 1999 році закінчив Одеський інститут Сухопутних військ та був розподілений до 1-го полку спеціального призначення, який 2003 року з Криму перевели у Кропивницький.

Сергій займався військово-прикладними видами спорту та збирав колекцію моделей танків.

Під час служби був заступником командира загону по роботі з особовим складом 3-го окремого полку спецпризначення. У зоні бойових дій на Сході провів тривалий час. Зокрема, його загін взяв під контроль аеродром у Краматорську, брав участь у бойових діях із визволення Слов’янська, також воїн забезпечив евакуацію тіла загиблого генерала Кульчицького, захистивши територію падіння вертольоту від російських бойовиків.

23 липня 2014 в ході виконання бойових вильотів на прикриття українських військ у районі кордону два українські штурмовики Су-25 збила російська ППО, і 3-му полку спецпризначення поставили завдання послати дві групи в район падіння і знайти льотчиків. 28 липня під час вдалої спецоперації підполковник Лисенко разом зі ще чотирма побратимами врятували одного з пілотів СУ-25 і продовжили пошук другого, за що Президент доручив міністру оборони представити всіх бійців і пілота до нагороди.

Надвечір 28 липня спецпризначенці під загальним командуванням Сергія Лисенка (18 чоловік — дві розвідгрупи по 8 бійців під командуванням капітанів Кирила Андреєнка і Тараса Карпи та двоє водіїв «Уралів») вийшли до занедбаної ферми на околицях села Латишеве. Місцевий житель, 61-річний Микола Бутрименко, власник ферми і активний член «Партії регіонів», тепло зустрів українських бійців і запевнив, що жодних банд терористів поряд немає. Він запропонував заночувати в його ангарі, а сам під приводом потреби провідати дружину в лікарні поїхав до Сніжного, де повідомив командування терористів про розташування українських бійців. Проти бійців спецназу була висунута потужна мобільна група під прикриттям одного танку та двох БТРів.

Зранку 29 липня бойова охорона помітила колонну бойовиків, але на бронетехніці були нанесені розпізнавальні знаки ЗСУ, тому командир групи не відреагував належним чином, а бойовики мали змогу оточити ферму. Терористи висунули ультиматум. Після наради вирішили, що капітан Тарас Карпа здасться в полон, щоб врятувати життя — у нього в березні 2014 року народився син. Він вийшов з піднятими руками, але не пройшов і 50 метрів як був розстріляний чергою з кулемета.

Після цього українські спецпризначенці вирішили йти на прорив. Один з «Уралів», вибивши ворота, помчав у поле. А другий повернув направо й просувався вздовж огорожі. Перший підбили і він вибухнув, а другий розстріляли. В результаті бою з переважаючими силами противника у кіровоградських спецпризначенців було 8 убитих: підполковник Сергій Лисенко, капітан Кирило Андреєнко, старшина Олексій Глобенко, старшина Андрій Шершень, сержант Анатолій Бузуляк, старші солдати Лев Панков, Ярослав Шимчик та Роман Рикалов (вважався зниклим безвісти). 7 поранених потрапили в полон, двоє з них були тяжко поранені (капітан Карпа і водій «Уралу» старший солдат Сергій Гришин) та померли згодом. Четверо чатових із боєм вийшли до своїх.

Зрадника Бутрименка затримали 27 червня 2016 року.

У Сергія Лисенка залишилися батьки Теодора і Петро, сестра Тетяна та син 2005 р.н., який після розлучення батьків мешкає з матір’ю в Криму.

У ліцеї № 4, де вчився військовий, відкрито пам’ятну дошку на його честь. Крім того, ліцей №4 носить ім’я Сергія Лисенка.

14 серпня 2014 року рішенням Коломийської міської ради — за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті України, жертовне служіння народові України, — Сергію Лисенку присвоєно звання «Почесний громадянин міста Коломиї» (посмертно).

Наказом Міністра оборони України № 714 від 24 вересня 2015 року Сергію Лисенку посмертно присвоєне військове звання полковника.

Вічна пам’ять Герою Сергію Лисенку…