Покинутий на Алясці автобус манить у глушину півострова відчайдух, які хочуть втекти від рутини. Незвична і навіть трохи моторошна історія автобуса МакКендлесса надихнула митців на створення фільму “Тепер я йду у дику далечінь”.
А чи знали ви, що у селі Семаківці вже кілька десятиліть серед поля так само тужно старіє покинутий автобус?
Історію нашого місцевого привида минулого розповість Інформатор Коломия.
Місцеві мешканці згадують, що десь на зламі тисячоліть автобус КАВЗ придбав собі місцевий мешканець, ветеран війни Степан Назарійчук. А по смерті його перемістили на поле. Історія замовчує, чому спадкоємці не продали або ж не полагодили техніку. Точніше, є припущення корінних мешканців, та вони різняться між собою. Одні кажуть, що ніхто з його родини не вмів кермувати, тому й не користувалися транспортним засобом. Інші ж згадують, що автобус потребував дорогого ремонту. Треті ж припускають, що рідні ветерана свідомо не продали автобус, аби мати нагадування про Степана Назарійчука.
І ось уже понад 20 років старий КАВЗ майорить серед ланів в оточенні кукурудзи чи буряків. Зрідка техніка, яку перемогла природа і час слугує фотозоною. Більше користі з нього було у дощ: коли злива застає зненацька людей на польових роботах – чимдуж ховалися у старому автобусі. Хоча сьогодні потрапити всередину вийде не кожному: вхідні двері заполонили високі трави.
Маргарита Проскурняк
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, Viber та Instagram. Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – пишіть нам на пошту kl.informator@gmail.com 
