Петро Франко, руханки і теніс в Коломиї

Рівно 100 років тому у Коломиї в будинку “Сокола” Петро Франко, син Каменяра, організував діяльність спортивних секцій. Ба більше, син славного письменника, пропагував руханки та розвивав теніс.

Ділимося цікавим з авторського проєкту Наталі і Богдана Тихолазів про Франка, спорт і Коломию.

Під проводом Петра Франка спортивне товариство «Сокіл» у Коломиї станом на 1925 р. згуртувало близько 80-ти змагунів. Ця організація у Коломиї розвивала такі види спорту як гандбол (ручний мʼяч), футбол (копаний мʼяч), баскетбол (кошиковий мʼяч), теніс (киданий мʼяч), важка і легка атлетика (тяжке і легке дужництво), фехтування, бокс. Ба більше, Петро Франко не лише особисто вів спортивні секції з легкоатлетики, баскетболу, футболу, шахів, великого тенісу, а й за власні кошти закуповував спортивне обладнання для їхнього забезпечення]. Відомо, що пластуни 19 Пластового Полку ім. Максима Залізняка в Коломиї, котрими опікувався Петро Франко, попри матеріяльні труднощі, купували спортивний інвентар (мали дерев’яні ворота, човен, два весла, три м’ячі).

Особливе захоплення серед коломийської спільноти викликала ситківка (теніс), якою займалися не лише чоловіки, а й жінки. 21 липня 1927 р. Петро Франко здобув друге місце у змаганнях з тенісу серед спортовців м. Коломиї.

Не відставала від нього і його дружина – Ольга-Марія з Білевичів. Зокрема 8–11 вересня 1927 р. вона брала участь у краєвих ситківкових (тенісних) змаганнях у Львові, де у парній грі з Галею-Оленою Федак-Шепарович перемогла Анну Говикович-Рожанківську і Ольгу-Марію Струмінську (яка, до речі, 1939 р. стане дружиною Семена Стефаника)[29]. Наступного 1928 р. у тих-таки змаганнях, що відбувалися 27–30 вересня, Ольга Франко у парі з пані Семйонівною з Коломиї також здобули перемогу.

А поза тим у Коломиї Петро Франко зумів реалізувати низку інших своїх талантів. У провінції на той час були кращі можливості для роботи, ніж у непривітному до українців Львові. Ба більше, Коломия стала своєрідним осередком, де інтенсивно почала розвиватися українська культура.

Відрадою для Петра Франка стали спорт і «Пласт». У цей час він пише статті і дописи на спортивну тематику до часописів «Спорт», «Спорт і руханка», «Життя і Знання», «Свобода», а також до «Української загальної енцикльопедії» за редакцією Івана Раковського. Виступає із публічними лекціями на тему проблем тіловиховання і спорту.

1924 р. у Львові виходить «Підручник шведської руханки для народніх і середніх шкіл», що його написав Петро Франко на основі підручника Л. Н. Тернґрена.

Ця книжечка, зручного формату (її легко міг учитель руханки взяти зі собою на заняття, чи навіть запхати у кишеню!), містила важливі міркування про будову тіла, значення руханки, правильний фізичний розвиток, який не тільки позитивно впливає на здоровʼя, життєву силу, гнучкість, витривалість, тілесну красу та інтелект, а й формує «корисні прикмети характеру». Тут були також корисні поради щодо спортивного реманенту та одягу, прописувалася і місія учителя, бо ж «тільки живе зацікавлення учителя може збудити інтерес до його предмету». Поза тим, більш ніж на половину цей підручник складався зі забав, ігор, змагів, підбиванок; деякі з тих ігор були навіть зі співами, до яких додавалися ще й ноти. Ігри та забави призначалися для різних вікових груп, охоплюючи усі роки фізичного розвитку особистості (аж до досягнення 24 річного віку), та враховували їх зацікавлення і можливості.

Цей підручник був одним із перших практичних порадників для учителів руханки. Так, якщо книга Тараса Франка «Історія й теорія руханки» (Коломия–Львів, 1923) висвітлювала теоретичні аспекти фізкультури, знайомлячи з генезою виникнення різних видів спорту, то «Шведська руханка» Петра Франка переносила читача більше у сферу практичну.

Петро Франко став активним промоутером руханки і спорту у Коломиї.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook , Telegram та Instagram. Надсилайте свої новини на пошту kl.informator@gmail.com 

Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – телефонуйте 096 545 8237.