Михайло Лазорик до війни працював медбратом в санаторію “Косів”, але доєднався до війська, щоб рятувати життя бійців. Він загинув у січні цього року. У пам’ять про бойового медика в День ЗСУ на фасаді санаторію у Смодній відкрили та освятили меморіальну дошку загиблому Герою.
Ділиться Інформатор Коломия, посилаючись на Косівську РВА.
Лазорик Михайло Дмитрович із села Старі Кути був бойовим медиком, молодшим сержантом штурмової роти 711-ої бригади охорони. Він відчайдушно, з жертовністю в серці та з безстрашністю в діях, допомагав важкопораненим побратимам евакуйовуватися з поля бою, виживати, повертатися до життя.
Медик за освітою, військовослужбовець Михайло Лазорик як ніхто інший розумів важливість своєї місії на передових лініях фронту, знав ціну кожної секунди, за якою стояло людське життя. Він врятував життя багатьом воїнам, вціліти самому під градом ворожих куль та снарядів, на жаль, не вдалося…
25 січня 2024 року Михайла не стало: вважався безвісти зниклим, а у лютому страшна звістка про його загибель облетіла чорним смутком рідну Косівщину. За відвагу бойового медика посмертно нагороджено орденом “За мужність” ІІІ ступеня.
Тут, на малій Батьківщині, Воїна Небесного Легіону не забувають: в знак вдячності полеглому земляку 6 грудня, в День Збройних Сил України, на фасаді санаторію «Косів», в якому загиблий Михайло Лазорик, відкривали меморіальну дошку його світлої пам’яті.
На подвір’ї санаторію зібралися рідні, колишні колеги, духовенство, діти, які наразі відпочивають в оздоровчому закладі.
Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять Захисників та Захисниць України, які полягли смертю Героя за нашу незалежність та свободу, в небо підняли синьо-жовтий стяг. У молитві разом з отцями-деканами Іваном Близнюком та Романом Іванюликом присутні просили Бога за українське військо та переможний мир у державі.
В честь Михайла Лазорика звучали патріотичні вірші та пісні, до освяченої стели клали квіти шани та запалені свічки незгасимої пам’яті. Назавжди 42…
Вічна пам’ять та шана Герою!
