Як відомо, в Україні переважно відзначають два Святвечора: перший – напередодні Різдва, а другий – перед святом Богоявлення. Щоправда, за давніми традиціями українці мали три Святвечори. І, власне, Щедрий вечір був другим. За новим календарем він припадає на 31 січня.
Про ці різдвяні традиції дізнавався Інформатор Коломия.
Етнологиня Ярослава Музиченко зазначала, що на заході України переважно відзначають два Святі вечори: перед Різдвом та Богоявленням. Другий Святвечір називають по-різному: в центральних регіонах України – “Голодна кутя”, у західних регіонах – “Щедрий вечір”. Невідомо з яких причин склалося так, що ми фактично залишили святкування лише першого і третього Святвечора, і ми той третій називаємо другим.
Проте у деяких регіонах українці відзначали не два Святих вечора, а три. Коли свято приходу Бога на землю ділилося на Різдво Христове, Іменування Христове та Богоявлення (Водохреще). І перед кожним святом відзначали Святвечір. Так святкують зокрема в центральних регіонах України, на Наддніпрянщині.
Яка відмінність між Різдвяним та Хрещенським Святвечором
І на Надвечір’я Різдва Христового, і Надвечір’я Хрещення Господнього християни не вживають їжу протягом усього дня. А всі страви, які готують на стіл, мають бути пісними. Сім’я починає вечеряти після сходженням вечірньої зорі. Та спершу всі мають помолитися.
Традиційно найголовнішою стравою на Святий вечір залишається кутя. Але, якщо Святвечір 24 грудня називають Багатою Кутею, то 5 січня – це Голодна Кутя. Вважається, що цього дня вечеря має бути ще скромнішою і на стіл ставлять непарну кількість страв. Колись на Другий Святий вечір українці готували страви з тих продуктів, які були в господарстві. Але завжди суворо дотримувались традиції та того, що всі страви повинні бути пісними.
У переддень Водохреща у церкві заведено святити воду. При цьому посудину з водою прикрашають квітами, які мають захистити від негараздів. Коли воду приносять у дім – господар повинен освятити кожного присутнього в оселі, а потім і саму оселю.
24 грудня після вечері за столом співають колядки, а діти віншують красиві вірші та прославляють Христа. У Надвечір’я Хрещення Господнього усі йдуть щедрувати. Щедрівками можуть бути і дівчата, і хлопці.
До Богоявлення, яке святкують 6 січня, є тематичні пісні – Йорданські. Проте у них співається не про хрещення Христа, а про те, як мати Божа його пеленала, купала в річці, а також називала. Це відгомін того, що колись три свята відзначали разом і колядки були повʼязані.
Раніше, у Другий Святвечір, коли на вулиці вже панувала темрява, із дому виносили Дідуха та спалювали його. Таким чином прощалися із зимою та закликали весну. На другий святвечір “проганяють кутю” та випроводжають предків, які душі яких нібито гостилися в запашному м’якому сіні й соломі. Тому солому та сіно виносять з хати. Їх або спалюють, або звʼязують у джгути і обвʼязують навколо плодових дерев, аби краще родили
Люди також роблять хрестики з воску та чіпляють їх над одвірком, щоб уберегти дім від зла. Цей звичай зберігся зокрема на Гуцульщині.
6 січня українці святкують Хрещення Господнє – третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, Viber та Instagram. Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – пишіть нам на пошту kl.informator@gmail.com 
