Світ міг би ніколи не дізнатися про неї, якби не лідер УНР Симон Петлюра. Це його політичний хід, аби заручитися підтримкою цивілізованих країн для УНР. Через одну цю пісню в Європі дізналися хто такі українці…
Інформатор розповість про це більше.
1919 рік. Український “Щедрик” в обробці Миколи Леонтовича стає дипломатичною зброєю Української Народної Республіки у боротьбі за незалежність від Росії. Україна шукає союзників. Та як схилити європейців на користь України, якщо вони взагалі не впевнені в існуванні українського народу? Петлюра знайшов, як Заходу розповісти про українців так, аби весь світ затямив.
Українська республіканська капела відряджається у світове турне. Європейці й американці зачаровано слухають акапельний світ незнайомою мовою… а потім втрачає голову. “Щедрик” не тільки познайомив міжнародну спільноту з Україною, але й увів моду на українське, вразив, викликав ажіотаж.
Капела дала 600 концертів у світових музичних центрах. Зокрема з 1919 по 1922 роки наші співаки побували в таких країнах Європи: Чехословаччина, Австрія, Швейцарія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Велика Британія, Німеччина, Польща, Іспанія.
Ось як писали про виступ українців у тогочасній пресі Європи:
“Симон Петлюра знайшов чудовий спосіб подолати західноєвропейську необізнаність, – писала у січні 1920 року бельгійська газета “OnsVaderland” після прем’єри “Щедрика” у Брюсселі. – Цей військовокомандувач, котрий намагається врятувати свою країну від пастки більшовизму та царизму, здатний не тільки воювати.
Він знає, що меч сам по собі безсилий, і щоб здобути симпатії західноєвропейського світу, знайомить нас із мистецтвом своєї країни. Україна – країна чорнозему, батьківщина Гоголя, стає для нас країною пісень. Він інтернаціоналізує українське питання піснею!”
______________
«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик. – Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу “a capella” іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».
Як це було – цікаво розповів Акім Галімов в проєкті «Реальна історії».
Українська нація подарувала людству найвідомішу щедрівку. Сьогодні наш “Щедрик” різними мовами лунає у всіх куточках світу. І це тільки одна з десятків щедрівок, що їх українці збереглися крізь віки. Навіть в часи відібраної державності ми не занехаяли свого культурного надбання. І сьогодні – в часи чергової боротьби за власну цілісність, гідність і державність – ми несемо ці традиції як один із щитів. І це правда тримає Україну.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, Viber та Instagram. Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – пишіть нам на пошту kl.informator@gmail.com