Щедрик і Петлюра: як світ віднайшов Carol of the Bells

Світ міг би ніколи не дізнатися про неї, якби не лідер УНР Симон Петлюра. Це його політичний хід, аби заручитися підтримкою цивілізованих країн для УНР. Через одну цю пісню в Європі дізналися хто такі українці…

Інформатор розповість про це більше.

1919 рік. Український “Щедрик” в обробці Миколи Леонтовича стає дипломатичною зброєю Української Народної Республіки у боротьбі за незалежність від Росії. Україна шукає союзників. Та як схилити європейців на користь України, якщо вони взагалі не впевнені в існуванні українського народу?  Петлюра знайшов, як Заходу розповісти про українців так, аби весь світ затямив.

Українська республіканська капела відряджається у світове турне. Європейці й американці зачаровано слухають акапельний світ незнайомою мовою… а потім втрачає голову. “Щедрик” не тільки познайомив міжнародну спільноту з Україною, але й увів моду на українське, вразив, викликав ажіотаж.

Капела дала 600 концертів у світових музичних центрах. Зокрема з 1919 по 1922 роки наші співаки побували в таких країнах Європи: Чехословаччина, Австрія, Швейцарія, Франція, Бельгія, Нідерланди, Велика Британія, Німеччина, Польща, Іспанія.

Ось як писали про виступ українців у тогочасній пресі Європи:

“Симон Петлюра знайшов чудовий спосіб подолати західноєвропейську необізнаність, – писала у січні 1920 року бельгійська газета “OnsVaderland” після прем’єри “Щедрика” у Брюсселі. – Цей військовокомандувач, котрий намагається врятувати свою країну від пастки більшовизму та царизму, здатний не тільки воювати.

Він знає, що меч сам по собі безсилий, і щоб здобути симпатії західноєвропейського світу, знайомить нас із мистецтвом своєї країни. Україна – країна чорнозему, батьківщина Гоголя, стає для нас країною пісень. Він інтернаціоналізує українське питання піснею!”

______________

«Завдяки цій державній інституції генерал Петлюра, керівник нової республіки вирішив спробувати показати світу окремішнє існування та етнічну ідентичність свого народу. – Пише французький критик. – Які ці люди далекі від нашого мізерного прагматичного менталітету, яка в них відчувається віра! Дві години співу “a capella” іноземною мовою закінчилися чотирикратним викликом на біс – це характеризує найкраще успіх цього вечора».

Як це було – цікаво розповів Акім Галімов  в проєкті «Реальна історії».

 Українська нація подарувала людству найвідомішу щедрівку. Сьогодні наш “Щедрик” різними мовами лунає у всіх куточках світу. І це тільки одна з десятків щедрівок, що їх українці збереглися крізь віки. Навіть в часи відібраної державності ми не занехаяли свого культурного надбання. І сьогодні – в часи чергової боротьби за власну цілісність, гідність і державність – ми несемо ці традиції як один із щитів. І це правда тримає Україну.

Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram,  Viber та Instagram. Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – пишіть нам на пошту kl.informator@gmail.com