Відійшов до вічності відомий коломийський актор Володимир Гелецький

Осиротіла коломийська театральна родина… Раптово помер талановитий актор Володимир Гелецький.

Про це повідомили на сторінці театру, передає Інформатор.

Актор помер на 62 році життя.

«Раптово дали збій його життєві сили. Вичерпалась та життєва енергія, яку він щедро дарував нам і всьому світові своїми ролями. В зеніті життєвого віку він полишив сцену, земне суєтне буття і представив свою душу на сповідь перед Всевишнім за виконання, призначеної Небесами, своєї головної життєвої ролі, свого призначення, своєї місії.

Як розповідають в театрі, в театральному житті і на сцені він був різним – і завжди був цікавим: чи йдеться про головну роль – Івана Дідуха в «Камінному хресті» Стефаника, Івана – в «Гуцульському році» Гната Хоткевича, Мартина Борулі в одноіменній виставі І. Карпенка – Карого, чи не менш цікаві персонажі в інших сценічних роботах і для дорослих, і для дітей, яких в його репертуарному доробку на нашій сцені налічується понад сорок.

Народився Володимир Гелецький 06 травня 1963 року в с. Пищатинці Борщівського району Тернопільської області. В 1986 році закінчив учбово – театральну студію при Національному академічному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької (клас заслуженого артиста України М. Яременка, народного артиста України Б. М. Козака, народної артистки України Л. М. Кадирової). Працював в Рівненському академічному обласному українському музично-драматичному театрі, Івано-Франківській обласній філармонії. З листопада 2013 року і до останнього дня був служителем Мельпомени в нашій театральній трупі.

Його талант, якась непоказна харизма, мимоволі приворожували своєю простотою і неповторністю, своїм таким різним і, водночас, правдивим сценічним амплуа. Не маючи високих звань і державних нагород, в театральному світі він встиг здобути своє визнання:

На XI фестивалі театрального мистецтва “HOMO LUDENS” (м.Миколаїв, Миколаївська обл., 2019) роль Івана у виставі «Камінний хрест» Василя Стефаника в його виконанні була визнана найкращою. Цю виставу з його участю захоплено сприймали глядачі далеко за океаном – під час гастролей в трьох великих містах Канади.

Незважаючи на його м’яку діалектну говірку, на сцені Володимир вмів знайти правильну інтонацію і особливі акценти. Пригадується, як під час прем’єри вистави «Мати – Наймичка» Тараса Шевченка, в якій він майстерно зіграв роль Якима, після його точно закцентованої репліки «Ну коли ті москалі вже од нас підуть», зал вибухнув аплодисментами.

Його любили і з нетерпінням очікували появи на сцені наші найменші глядачі, і не важливо, то була роль Короля, чи Змія…

Вічна памʼять…