Три роки тому, 12 березня 2022 року, у нерівному бою з ворожими військами на Київщині разом із земляком Мироном Забарилом загинув коломиянин Володимир Островський.
У цей день Інформатор Коломия згадує історію полеглого воїна.
Володимир Островський народився 12 грудня 1980 року. У 2014 році був учасником Революції Гідності, а після боронив кордони України в Слов’янську, Дебальцевому, Станиці Луганській під час АТО.
З початком повномасштабного вторгнення наприкінці лютого добровольцем пішов на війну. Служив у складі батальйону імені генерала Сергія Кульчицького Національної гвардії України. Мав позивне “Жмур”.
Дружина воїна Анна згадує, що Володимир мав якусь рідкісну вдачу, йому вдавалось вціліти у надскладних ситуаціях.
“Я часом думала, мій чоловік безсмертний… Тому-то розум відмовлявся повірити, що він загинув”, – розповідає дружина Героя.
Володимир Островський загинув в тому ж злощасному бою, що й Мирон Забарило, 12 березня 2022 року між населеними пунктами Гута-Межигірська, Лютіж та Мощун Вишгородського району, що на Київщині. До 21 березня вважався безвісти зниклим, тіло вдалось віднайти лише при зміщенні лінії зіткнення. Поховали нацгвардійця на Алеї Слави в Коломиї.
Володимир був людиною правдивою, вольовою, рішучою. Між особистим й інтересами держави завжди обирав друге. Не вмів стерпіти, різко реагував на несправедливість. Понад усе цінував прямоту й відданість. Завжди знаходив підтримку в сім’ї та побратимстві.
У нього залишилась дружина Ганна, дітки та мама. Вічна та світла пам’ять Герою… Щирі співчуття рідним та близьким…
