Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, у свої 23, Роман без вагань став на захист своєї Батьківщини. Він понад усе любив Україну, свою родину, і міг би ще зробити багато добра для цього світу, якби не війна… Життя молодого воїна забрав триклятий російський дрон. Сьогодні Героя Романа Костюка провели на вічний спочинок у П’ядиках.
Інформатор Коломия ще раз висловлює співчуття рідним, близьким, побратимам, всім, хто знав полеглого воїна, зігрівався його добрим словом і надихався його мужністю.
Роман Костюк народився 14 квітня 1998 року в селі П’ядики Коломийського району. Ріс розумним, веселим та допитливим хлопчиком. У 2004 році пішов до школи. За час навчання проявив гарні лідерські здібності, був головою учнівського самоврядування. Брав активну участь у шкільному та спортивному життя закладу. Добре володів навичками гри у футбол та гандбол, неодноразово захищав честь школи та села на районних і обласних змаганнях. Був капітаном гандбольної команди школи.
В 2015 році закінчив Пʼядицьку школу та відразу поступив на навчання до Подільського державного університету. У 2019 здобув спеціальність “агроном” із кваліфікацією бакалавр.
Кілька разів Роман їздив на заробітки до Італії. Та марив Україною, хотів жити і працювати дома.
Восени того ж року пішов на строкову військову службу. Через 1,5 роки щасливо повернувся додому, пішов працювати в Державну установу Івано-Франківської фітосанітарної лабораторії.
У лютому 2022 року в числі тисяч патріотів пішов добровольцем до військкомату та приєднався до ТРО 77 батальйону. І вже у квітні перебував на позиціях захисту Харківської, Донецької, а пізніше Запорізької областей.
“Я дуже сильно люблю нашу Україну”, – писав Роман у своїх соцмережах, вибачаючись перед своєю матусею за сивину…
Не дивлячись на складні нелюдські умови життя в яких перебував, хотів бути корисним не тільки на війні. Продовжив заочне навчання в Аграрному університеті і в грудні 2023 року отримав ступінь магістра.
Навесні 2024 року Роман закінчив курси офіцерів, отримавши звання “молодший лейтенант”. Восени цього ж року був переведений до 79 батальйону 102 бригади ТРО командиром стрілецького взводу стрілецької роти, де до останнього дня свого життя мужньо боронив Україну.
Був нагороджений у червні 2023 року медаллю «Незламним героям російсько-української війни» всеукраїнським обʼєднанням «Країна». У грудні 2023 року нагороджений медаллю за відвагу всеукраїнським обʼєднанням «Країна». У 2024 році нагороджений відзнакою «За бойову звитягу» Івано-Франківської обласної державної адміністрації та обласної ради.
Роман Костюк на позивний “Кокіс” загинув 11 березня 2025 року поблизу села Малинівка Запорізької області внаслідок скиду БПлА зі сторони противника, отримавши поранення не сумісні з життям.
Ця страшна звістка сколихнула багатьох: рідних, близьких, побратимів, волонтерів, всіх, хто знав Романа. Сім’я втратила рідну людину, друзі – хорошого товариша, Коломийщина та Україна – Героя…
15 березня рідні, близькі, побратими, сусіди й односельчани зібралися провести Романа в останню дорогу. В цей день, здається, плакало навіть небо. Рідне село загиблого П’ядики наповнила велелюдна траурна процесія. Десятки людей прийшли віддати шану Герою. З болем, безмежним жалем, зі слізьми й гіркими риданнями скорботна колона пройшлася вулицями до церкви. Бо неможливо сприйняти, як у сучасному світі через осатанілих росіян Україна має хоронити свій цвіт…
Романа Костюка поховали на кладовищі села П’ядики.
Він назавжди залишиться в памʼяті як справжній патріот, Людина честі та гідності, із добрим і щирим серцем, який завжди був готовий допомогти іншим.
У жалобі залишилась мама Мирослава, батько Роман, сестричка Олеся, багато ближчих і дальших родичів, друзі, близькі…
Висловлюємо щирі співчуття усій родині полеглого Героя. Світла пам’ять мужньому Українцю.
