Вам подобаються фільми, де головний герой чи то пак героїня – відверто огидні? Так, в драмі-комедії “раша гудбай” події розгортаються довкола журналістки-пропагандистки у Горлівці. Вона роками промиває мізки з екрана місцевого телебачення, у мережі хизується фото з російськими сепаратистами-бойовиками і терпить наскрізь ницого чоловіка ФСБ-шника. За іронією долі під час евакуації з Горлівки ця ватниця разом із сином опиняється в Ужгороді. І поки шукає “своїх”, як-от батюшку-перевертня, який має допомогти колаборантці втекти, то це ще комедія. Далі у макітрі послідовниці Соловйова починається трансформація, і це якраз драма.
Інформатор поділиться думками, що у новій стрічці студії “Квартал 95” варте уваги, а що викликає відверте занепокоєння. Та все ж рекомендуємо побачити це кіно на власні очі.
Перше, що кидається в очі – надприродна здатність ватниці виживати у ворожому середовищі: одномоментно змінювати пріоритети, не йти на злочини і вигризати собі шанс. Десь вона діє як матір, десь, як остання гадюка, десь, таки як обмоскалена українка, якою рухає тупе бажання “нармальна жить”.
А далі серія кадрів, які стали частиною нашого життя: переховування у підвалі під час обстрілу й таке логічне питання дитини “За що вони нас так ненавидять”. І тут цю білявку похитнуло. Так, ніби раніше, вона ніколи й не питала себе про причини війни, так ніби її власний син ніколи не вимагав пояснень, що ж відбувається. Так ніби вона не журналіст, а антена, що сім років ловила повідомлення Кремля і транслювала без змін.
Далі пристосуванка на власній шкурі відчуває, що таке втрачати, боятися, горювати, не розуміти. губитися… В апогею цих трансформацій героїні треба прийняти чиюсь сторону і вперше в житті доведеться сказати в прямому ефірі правду. Чи здатна вона на це? І що це змінить? І чи буде за це прощення?
Як на мене, прощення за заклики руzсні “спасать рускаязичних” не достатньо поплакати перед камерами, не достатньо каяття і демонстрації розуміння. Бо через дурні голови помирають люди… Може навіть в цю хвилину… Хіба таке пробачають? Хіба після такого дають другий шанс? Я залишу ці питання без відповідей.
А на останок тільки скажу, що наразі сміятися з нинішніх подій ніяк не виходить. Занадто близько, надто кровоточить, надто дисонує. І чи колись стане легше? Це питання також риторичне.
Переглянути фільм “раша Гудбай” можна у кінотеатрі “Стрічка, є обідні та вечірні сеанси. Придбати чи забронювати квитки можна ТУТ.
Адреса кінотеатру – вул. В.Нагірного, 18.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, Viber та Instagram. Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – пишіть нам на пошту kl.informator@gmail.com
