1 січня — свято Обрізання Господнього: що означає ця подія в християнській традиції
1 січня за григоріанським календарем Церква відзначає свято Обрізання Господнього. Воно нагадує про подію з життя Ісуса Христа, яка має глибоке богословське та символічне значення для християн.
Розповідає Інформатор Коломия посилаючись на Інформатор Калуш.
На восьмий день після народження Ісуса Марія та Йосип принесли Немовля до храму, де, згідно зі старозавітним законом, над ним було здійснено обряд обрізання. Саме цього дня дитині прилюдно дали ім’я Ісус — так, як раніше звелів ангел, сповістивши Марії та Йосипу про народження Сина Божого.
У Старому Завіті обряд обрізання був обов’язковим для всіх хлопчиків, яким виповнювалося вісім днів. Він означав знак союзу людини з Богом, приналежність до вибраного народу та символічне очищення від первородного гріха. Звичай обрізання є однією з найдавніших традицій народів Сходу і в різні часи здійснювався також у період досягнення хлопцями зрілого віку, як знак переходу до дорослого життя.
Для християн ця подія має особливий зміст, адже Ісус, будучи Сином Божим, добровільно прийняв закон Старого Завіту, показавши приклад смирення і послуху Божій волі. У Новому Завіті фізичне обрізання втратило своє значення і було замінене таїнством Хрещення, яке стало духовним знаком єднання людини з Богом.
Свято Обрізання Господнього спочатку виникло в Західній Церкві, а згодом поширилося і на Схід. Спершу його називали Господньою октавою, адже воно припадало на восьмий день після Різдва Христового і збігалося з початком нового року. У Східній Церкві це свято стало загальноцерковним у VIII–IX століттях. Саме з цього часу візантійські календарі фіксують 1 січня як день святкування Обрізання Господнього та вшанування святого Василія Великого.
Слідкуйте за нами в Instagram
