112 років тому в Коломиї | Зведений і зруйнований пам'ятник Тарасові Шевченку та що про нього нагадує
А ви знали, що перший пам'ятник Кобзарю постав понад сто років тому і був по ліву руку від ратуші? Потішив українців всього пів року, а відтак був зруйнований... Та саме відкриття стало подією нечуваної величі, особливо для українців. Очевидці мали нагоду побачити й почути молодого полум'яного Леся Курбаса та захопитись виступом Василя Стефаника.
Нині про ці події скромно сповіщає невелика плита на червоному камені та граніті.
Інформатор Коломиї до Шевченкових днів підготував цікаву розповідь про події столітньої давнини.
Отже діялось це 112 років тому.
28 травня 1914 року до 100-річчя від дня народження Тараса Шевченка українська спільнота Коломиї урочисто відкрила пам'ятник Кобзарю на площі Ринок. Площа ж на той час займала два нинішні коломийські майдани - пл. Відродження та перпендикулярну до неї пл. Шевченка. Місце людне, прохідне.
До теми: Коломийська трагедія, що перекроїла місто | Пожежа в Коломиї 1865 року
Знаємо, що погруддя Кобзарю було виготовлене не коштом муніципалітету, а власними силами русинів-українців. Міська влада тільки надала дозвіл на його встановлення.
Великий здвиг народу
У день відкриття у середмісті Коломиї - яблуку ніде впасти. До наших днів збережене фото, зроблене того історичного дня - 28 травня 1914 року. Знимкували, вочевидь, з другого поверху будівлі навпроти.
А чи знали ви, що з цієї нагоди в залі Каси ощадності (пізніше, в радянські часи — Будинок офіцерів, а тепер — Народний дім) відбувся концерт, на якому, зокрема, поезію Шевченка декламував майбутній новатор українського театру Лесь Курбас. А ще виголошував промову новеліст Василь Стефаник.
Коломийський краєзнавець Микола Васильчук на своїй сторінці у Facebook написав:
"Це були останні мирні тижні перед початком Першої світової війни, яка перевернула світогляд людей і перекроїла світ. Коломийські українці отримали дозвіл міської влади встановити погруддя на тогочасній площі біля вулиці Архикнязя Рудольфа. Комітет з побудови пам’ятника очолював радник Ромуальд Думин. Найбільше коштів на його спорудження дав адвокат і письменник Мелетій Кічура (згодом розстріляний більшовиками). На старому знімку при великому збільшенні можна впізнати обличчя людей, прочитати написи. Та найбільше мене вражає море капелюхів. Але нема вже ні капелюхів, ні людей, які їх носили, ні самого пам’ятника", - описує ті події Микола Васильчук.
Та простояв Кобзар у скульптурі на ринковій площі недовго, адже за 4 місяці - у вересні 1914 року - його зруйнували. На пам'ятному знакові, що нині нагадує про ту історичну подію, вказано, що знищили його війська царської росії.
"У Першу світову війну Коломия опинилася під російською окупацією. Скромне погруддя із зображенням Шевченка, яке тішило око українців, простояло трохи більше ніж три місяці і було скинуте з постаменту.
На згадку про пам’ятник в Коломиї 1991 року відкрили меморіальний знак (середмістя, неподалік від новітнього фонтану). Він вказує приблизне місце першого пам’ятника Шевченкові"
Ясна річ, Шевченко як символ українства не дуже пасував до імперської політики подавлення і владарювання. За кілька десятиліть радянська пропаганда зробить з Шевченка борця за права збіднілого селянства, грубого холопа у кожусі, хмурого дядька, який висміював царат. Все це добре підігрівалося і подавалося українству на пролетарському тарелю.
Та ми знаємо і не лінуємось дослідити, наскільки далеко це було від правди, чи не так?
