Бордель чи ні? Історія коломийської будівлі з химерними вікнами на вул. Валовій

Нещодавно Інформатор Коломиї звертав увагу на загрозу знищення архітектурних елементів цієї кам'яниці: сім'я місцевих бізнесменів розпочала реконструкцію приміщення на першому поверсі.

З наших джерел стало відомо, що дозволу на початок цих робіт власники не отримали. До всього доброго за вандальним ремонтом стоїть сім'я депутата Коломийської міської ради: Мирослав Михайлюк та його дружина.

Сам будинок став причиною появи міфів та легенд у Коломиї. А все через його чудернацький вигляд. До прикладу у вікнах на лоджії у формі замкових отворів дехто побачив зовсім інше - форму фалосів. Свинячі пики під самісіньким дашком чомусь часом називають диявольськими. 

Та найбільш поширена коломийська легенда називає цей будинок бордерем. Звідки пішла така чутка?

Зокрема, Василь Нагірний у своїй авторській програмі "Місто Кола" зазначав, що цей будинок "належав до розряду кабінетів для таємних побачень" і зауважує, що навіть крізь століття не припиняються ці приперчені бувальщини про коломийські борделі.

Та насправді коломийські краєзнавці, історики ніколи не натрапляли на докази, що тут справді колись був будинок розпусти. Звісна річ, такі заклади були досить поширені в Коломиї у австрійську добу. Цілком вірогідно, що певний час тут були ці "кабінети таємних побачень", але наразі говорити про це впевнено немає жодних підстав.

 Більш ґрунтовно до вивчення історії будівлі підійшов молодий коломийський дослідник Ілля Криворучко. За даними з архівів йому вдалось встановити, що раніше цей будинок мав адресу вул. Красінського, 16. Рік побудови досі невідомий.

За даними календаря "Kołomyjanin" 1925 року, у будинку на Красінського, 16 містився магазин "галантерейних товарів" Станіслава Чеховича, який пропонував "новинки для жінок і чоловіків: чоловіча білизна, коміри, запонки, панчохи, шкарпетки, носові хустки, підтяжки, підв'язки, краватки, рукавички, жіночі сумочки, гаманці, парасольки, палиці, мережива, вишивка, стрічки, аксесуари для шиття та вишивки, туалетні та косметичні товари. Вибраний продукт. Конкурентні ціни".

Також тут розташовувався магазин "блаватних товарів" К. Лукасевича, який пропонував "матеріали для шинелей, пальт, регланів, чоловічого та військового одягу, для жіночих суконь та костюмів".

У газеті "Nasz Głos" за 16 травня 1930 року можна довідатися, що в будинку на Красінського, 16 містилася "майстерня машинної вишивки та плісировки" "Париж", яка "приймає всі види робіт на обмір і торцеві шви, а також вишивку жіночого одягу та паризьку плісировку та гусіровку від півміліметра. Всі роботи виконуються швидко і надійно за найнижчими цінами. Відчининилася вона в березні 1930 року, про що засвідчує оголошення з тої ж газети за 14 березня 1930 року.

Із газети "Tygodnik Pokucki Zjednoczenie" за 1931 рік також можна дізнатися, що у будинку на сучасній вул. Валова, 8 раніше діяла крамниця, яка "рекомендує всі хутряні вироби за найдешевшими цінами на майбутній зимовий сезон", а також власна майстерня єврея за походженням Якоба Перлмана. Про самого власника відомостей наразі немає.

Уже із середині 1930-х років у цій кам'яниці розмістився осередок Товариства ремісників "Гвязда", про що засвідчують численні банківські та телефонні довідники (Spis właścicieli kont czekowych w Pocztowej Kasie Oszczędności (1936, 1938), Spis Abonentów sieci telefonicznych Państwowych i Koncesjonowanych w Polsce (z wyjątkiem m. st. Warszawy) (1939)). Це підтверджується і в газеті "Głos Pokucia" за 19 березня 1939 року: "Чергові загальні збори членів товариства ремісників «Гвязда» в Коломиї відбудуться в неділю 26 березня 1939 р. об 11 год. або, якщо немає повного набору, об 11 год. 30 хв. в приміщенні Товариства, вул. Красінського 16".

Із 1948 року - житловий фонд.

У 1980-х роках цей історичний будинок потрапив у кадри відомого фільму "Провал операції "Велика ведмедиця".

Ось так чудово описує про будинок Лідія Бойко: "Не можна просто пройти повз такого оригінального будинку житлової забудови межі ХІХ-ХХ ст. За таким фасадом точно має бути і цікавий інтер'єр. Тож заглянемо.Багато секретів зберігає в собі цей будинок. Дивує з самого входу, де Вас зустрічає привітне SALVE (у перекладі з італійської - "добрий день" - це вітальне слово до незнайомих). Це вітання латиною, як і техніка "тераццо" дійшло до нас ще з часів Риму.

 Чи вистоїть будинок під навалою варваських змін? Чи збереже свій вигляд? Чи не затягнуть дешевеньким ламінатом оцей поріг, де крихтою викладено вітальне слово? 

Ми не маємо на це відповіді, але від себе робимо усе можливе, аби ця реконструкція проводилась із дотриманням вимог та законів.

 Фото -Інформатор. Коломия,  Lidia Boyko, Іван Лудчак та skyscrapercity.com.