Підзимовий посів допомагає отримати ранній урожай овочів навесні. Для цього обирають культури, насіння яких здатне перезимувати в ґрунті, а навесні прорости раніше, ніж під час звичайної посадки.
Розповідає Інформатор Коломия з посиланням на Deccoria.
Морква, петрушка та кріп можуть пережити зиму в землі й дати сходи ранньою весною. Завдяки цьому перший урожай з'являється на кілька тижнів раніше, ніж із культур, посіяних навесні.
Головне правило підзимового посіву – не поспішати. Насіння має залишатися в ґрунті до весни й не встигнути прорости до настання морозів.
Однією з найкращих культур для такого способу вирощування є морква. Її насіння здатне проростати навіть за температури близько +3°C. Тому з посівом радять зачекати до стійкого похолодання. За певних погодних умов його можна відкласти навіть до грудня. Ще одна перевага озимої моркви – вона встигає дозріти до активізації морквяної мухи, яка є одним із поширених шкідників цієї культури.
Петрушку також можна висівати під зиму. Її насіння проростає за температури близько +2°C. Після появи сходів рослині потрібна волога, однак навесні її зазвичай достатньо забезпечує танення снігу. Тому додатковий полив на початку росту може не знадобитися.
Кріп теж добре переносить зимівлю в ґрунті, але за умови, що залишається там у вигляді насіння. Якщо він встигне прорости до морозів, молоді рослини можуть загинути навіть від незначного похолодання. Саме тому сіяти його рекомендують наприкінці жовтня або впродовж листопада, коли температура вже не сприяє активному росту.
Окрім підзимового посіву насіння, восени висаджують і часник та озиму цибулю. Для цих культур важливо правильно обрати час посадки й врахувати погодні умови. Про те, чому не варто поспішати з висаджуванням часнику та цибулі після дощів у листопаді, ми розповідали раніше.
Часник найкраще садити, коли температура ґрунту становить приблизно +8–10°C. Між окремими зубчиками залишають відстань 10–15 см. Після посадки грядку присипають землею та мульчують.
Навесні укриття прибирають, а рослини регулярно прополюють. Зазвичай часник збирають у липні, коли його листя починає підсихати.
Озиму цибулю з сіянки висаджують так, щоб до настання морозів вона встигла сформувати коріння та два-три листки. На цьому етапі розвитку рослина краще переносить зимові холоди. У регіонах із суворішими зимами грядки можна додатково вкрити тонким шаром мульчі. Урожай такої цибулі зазвичай збирають у травні або червні.
Листопад – не лише час для останніх посівів, а й період завершення городнього сезону. Перед зимою варто зібрати решту врожаю, зокрема коренеплоди та пізні капустяні овочі. Моркву, петрушку, селеру й буряк потрібно викопати, а овочі, призначені для тривалого зберігання, підготувати до закладання.
Після цього грядки очищають від рослинних залишків, листя, коріння та стебел. Хворі частини рослин варто прибрати, а здорові можна використати для компосту.
Землю перекопують і, за потреби, удобрюють органічними добривами – наприклад, перегноєм або компостом. Їх змішують із верхнім шаром ґрунту на глибину приблизно 10–20 см.
Порожні грядки рекомендують замульчувати опалим листям, соломою або іншим органічним матеріалом. Таке покриття допомагає зберегти вологу в землі протягом зими та захищає ґрунт від впливу несприятливих погодних умов.