Чи залишаться коломияни з водою у випадку тривалих відключень електроенергії? Чи буде тепло у школах та дитячих садочках? І чи зможуть забезпечити дітей гарячим харчуванням навіть за умов енергетичної кризи? Ці питання напередодні опалювального сезону турбують чи не кожну родину. Тож Інформатор Коломия звернувся за роз'ясненнями до міського голови Богдана Станіславського.
На тлі загрози нових атак росії на енергетичну інфраструктуру українці готуються до непростої зими. Особливо гостро стоїть питання забезпечення базових потреб: водопостачання, опалення та роботи освітніх закладів.
Чи готова до таких викликів Коломийська громада?
За словами міського голови Богдана Станіславського, у місті передбачили резервні джерела електроживлення для об'єктів водопостачання та закладів освіти. Втім, у разі масштабного блекауту подача води на верхні поверхи багатоповерхівок може відбуватися за окремим графіком.
Як пояснив Інфоматору Коломиї Богдан Станіславський, на об'єктах водоканалу, зокрема на першому підйомі води та інших ключових ділянках системи, встановлені потужні промислові генератори.
За словами міського голови, це обладнання дозволяє забезпечувати подачу води до п'ятого поверху багатоквартирних будинків навіть за відсутності централізованого електропостачання.
Однак для мешканців дев'ятиповерхівок ситуація дещо складніша. Щоб вода надходила вище п'ятого поверху, необхідна робота додаткових підкачувальних станцій.
Встановлювати окреме резервне обладнання на кожну багатоповерхівку у міській раді наразі не вважають доцільним.
За словами Богдана Станіславського, для цього знадобилося б близько двадцяти додаткових станцій. Натомість у громаді розраховують на мобільне обладнання та виїзні групи, які зможуть забезпечувати подачу води у визначені години.
Влада Коломиї переконує, що у випадку тривалого знеструмлення подача води неа поверхи вище 5-го буде здійснюватися тільки у певний час.
"Будуть визначені години, коли буде подача води, щоб люди могли знову набрати воду", - зазначив Станіславський.
Тобто для мешканців верхніх поверхів дев'ятиповерхівок у разі енергетичної кризи водопостачання може бути не безперервним, а погодинним.
Ще одне важливе питання — робота закладів освіти в умовах можливих відключень електроенергії.
Богдан Станіславський запевняє, що всі школи та дитячі садочки громади забезпечені генераторами. Водночас системи опалення у навчальних закладах різні. Приблизно половина об'єктів використовує газ, решта — альтернативні види палива, зокрема тверде паливо.
Частина закладів має власні блочно-модульні котельні, які працюють без постійного обслуговування операторів.
Як приклад міський голова навів дитячий садочок №3 та школу №8. Там котельні мають резервне електроживлення, а керування їхньою роботою здійснюється дистанційно.
За словами Богдана Станіславського, така система дозволяє підтримувати опалення без постійної присутності персоналу в котельні.
Понад десять котелень переводять на автоматичну роботу. Скільки це коштує громаді?
Цьогоріч у Коломийській громаді, за словами міського голови, понад десять котелень переводять з операторного обслуговування на автоматизоване.
Йдеться про модернізацію систем, які раніше потребували постійної роботи кочегарів та операторів, а після переобладнання можуть працювати без їхньої безпосередньої присутності.
Утім, такі зміни мають свою ціну — і не лише фінансову.
Як приклад Богдан Станіславський згадав дитячий садочок №2, де раніше роботу котельні забезпечували четверо працівників.
Перехід на автоматизоване обладнання означає скорочення потреби в такому персоналі.
Міський голова визнає, що внаслідок модернізації котелень люди втрачають робочі місця. Водночас наголошує на необхідності економити бюджетні кошти.
«Ми мусимо рахувати свої витрати», — зазначив Богдан Станіславський.
За його словами, переобладнання однієї котельні обходиться громаді орієнтовно у 600–800 тисяч гривень.
Сума чимала, проте міський голова переконаний, що такі інвестиції дозволять у майбутньому заощаджувати на утриманні котелень та оплаті праці обслуговувального персоналу.
За наведеними ним розрахунками, витрати на модернізацію можуть окупитися приблизно за рік-півтора.
Водночас питання працевлаштування людей, чиї посади стають непотрібними після автоматизації, залишається окремою соціальною складовою таких рішень.
Наявність генераторів і модернізованих котелень — важливі складові підготовки до опалювального сезону. Однак для батьків не менш важливо знати, чи зможуть навчальні заклади повноцінно працювати в умовах тривалих відключень світла.
Адже йдеться не лише про температуру в класах та групах дитсадків, а й про можливість приготувати дітям гарячі сніданки та обіди.
Окреме питання — стабільність газопостачання та забезпечення закладів необхідними запасами палива.
Саме від цих чинників, а також від тривалості можливих знеструмлень залежатиме, наскільки ефективно працюватимуть резервні системи.
Тож головне питання для коломиян залишається незмінним: чи зможуть комунальні служби та заклади освіти забезпечити звичні умови життя не лише під час короткочасних відключень, а й у випадку тривалої енергетичної кризи?