Без авансу, без грошей, але без страху. Так коротко можна описати стан коломийської виховательки, яка хотіла запитати владу Коломиї про наболіле. Але міський голова, його заступники й члени виконкому були глухими до проблем освітянки.
Насправді ж, освітянка прийшла у ратушу не по чуже: хотіла запитати, коли нарешті буде аванс за січень і чому місцева влада збирається скасовувати доплати вихователям. Прийшла запитати про болюче, бо на її картці в той день було 60 грн... Сьогодні, вочевидь, менше.

Інформатор Коломия став свідком разючої оказії зневаги та байдужості коломийської влади до фінансових проблем тих, хто виховує маленьких українців.
Коломийська вихователька Оксана Деделюк присвятила більшу частину свого свідомого життя дітям. З дитячими пустощами давно навчила давати собі раду, та боротись за справедливість — нова для неї висота. Як виявилось, ще й неприємна.
Вона приходить на сесії й не боїться висловити те, що турбує працівників дошкілля й батьків своїх вихованців.
Так, пані Оксана відстоювала нарахування вихователям доплат у 2023 році. Виступала перед обранцями, вимагала, організовувала актив... Не без перешкод, та все ж працівники дошкілля домоглися доплат.
Розуміємо, що фінансування садочків повністю лежить на відповідальності місцевої влади. Саме тому, коли мова заходить про зарплати вихователям, няням, техпрацівникам влада максимально тягне час. Як-от із питанням доплат (премії за престижність та ін) у ратуші довго "шукали інструментів".
Та ситуація, що виникла в залі засідань Коломийської міської ради 27 січня 2026 року не вкладалась у рамки дозволеного.
Перед початком засідання виконавчого комітету Коломийської міської ради вихователька Оксана Деделюк звернулась до заступника міського голови Михайла Качанського із проханням надати їй можливість виступити.

Але Качанський сухо відрізав: ні.
Тоді освітянка попросила членів виконкому надати їй слово. Запала тиша, ніхто не зголосився.
Під кінець засідання Оксана Деделюк знову звернулась до влади, але їй не вмикали мікрофон. Тоді жінка спробувала апелювати до мера та присутніх у залі міських урядників без динаміків.
Але міський голова із роздратуванням обірвав виступ виховательки і завершив засідання.
І це не вперше. Більше — у статті Принизливо низька зарплата: коломийська вихователька озвучила незручну правду, але мер обірвав її виступ.
Про затримку з виплатами освітянам Інформатор розповідав минулого тижня. Але ця стаття навіть не про це. Ми б хотіли почути думку коломиян та мешканців сіл громади, чи має право так ставитись до вихователів міський голова, його заступники, староста села, член виконкому чи простий пересічний?

Бо тенденція небезпечна:
Спершу у ратуші ігнорували обурення колективу школи №2, заступник міського голови Михайло Качанський навіть дозволив собі відверте зухвальство у розмові з директором школи.
Директорку Саджавського ліцею звільнили, ціна "неугодності".
Потім під крейсер владного ігнору потрапила матір загиблого освітянина Надія Бордун. А ще ж донедавна була ціла епоха "моніторингів всього на світі" під орудою Юлії Тимків.
Згадаймо і те, як міський голова намагався призначити начальником управління освіти людину, яку СБУ обвинувачувала у співпраці з окупантами.
Невже влада не розуміє цінності вчителів, вихователів, нянь, тренерів, керівників гуртків, секцій, всіх, хто витрачає час, здоров'я і сили на розвиток майбутнього України?
Чому за доплати тому ж таки Качанському чи Михалушко не треба просити, а освітяни та медики — не в ціні?
Питань багато і їх треба ставити, навіть якщо при цій владі відповідей ми не отримаємо.