Приїжджаючи на залізничні вокзали чи то Яремче, чи Ворохти, мабуть, найперше, що бачить турист - власників джипів та квадроциклів, які завзято рекламують свої "послуги" усім перехожим. Втім, мало хто задумується над питанням про те, чи "джипінг" взагалі законний та де саме в Карпатах можна їздити на транспортних засобах з мінімальною шкодою для екології.
Інформатор Коломия дослідив доволі болюче питання "джипінгу" в Карпатах та ділиться результатами.
Найперше, з чого варто почати, це з визначення поняття "джипінгу". Отже, це такий вид активності, який передбачає подолання маршрутів по бездоріжжю на позашляховиках, квадроциклах та інших транспортних засобах підвищеної прохідності.
В Україні "джипінг" досить популярна активність серед туристів. Зокрема у Карпатах є кілька відомих локацій. Для цього часто обирають Яремче, Татарів, Микуличин, Ворохту, Верховину, Ясіня, а також гірськолижні курорти "Буковель" і "Драгобрат".

Такий вид активності має відбуватись лише в строго відведених для нього місцях, з розумінням потенційної шкоди для екології. Руйнуючи верхній шар землі, позашляховики спричиняють ерозію ґрунту. Колеса машин нищать гірські стежки й полонини, витоптують рідкісні рослини, а шум відлякує тварин від їхніх природних місць існування.

Найчастіша відмовка у охочих покататись:"один раз проїдусь - нічого не буде". Буде.
Наприклад, на території Карпатського національного природного парку (там, де знаходяться вершини Чорногірського хребта й Малі Горгани) ростуть 95 видів флори з Червоної книги України, з них 4 види з Європейського Червоного списку. На схилах Чорногори ростуть рідкісні угруповання рододендрона східнокарпатського, ісламського моху, а в сезон - шафрану Гейфеля. Проте, всього однією поїздкою на джипі можна буквально поховати їх під колесами.
А це наочні наслідки "джипінгу" в Карпатах. Такий вигляд має стежка на гору Велика Близниця. Вершина знаходиться на території Свидовецького заповідного масиву, тобто їздити тут на будь-якому виді транспорту заборонено.

У січні цього року Верховна Рада підтримала законопроєкт про заборону "джипінгу" на територіях природних заповідників. Закон стосується пересування на позашляховиках, квадроциклах, багі та мотоциклах поза межами встановлених доріг. Рух частково дозволено лише для виконання службових обов'язків працівниками природоохоронних установ, правоохоронними органами та іншими службами.
Інформатор Коломия вирішив пройтись чи не найпопулярнішим маршрутом неподалік Яремче, щоб дізнатись, чи таки дотримуються встановлених правил.
На початку стежки до гори Явірник-Ґорґан туристів зустрічає інформаційна табличка про заборону проїзду квадроциклам.

Однак, ні чинне законодавство, ні попереджувальні знаки не стають на заваді для любителів "джипінгу" в Карпатах. Приблизно кожні 20 хвилин повз нас проїжджали легковики, позашляховики та квадроцикли.

Варто зазначити, що жовтий маршрут до вершини, сама гора та полонини навколо входять до Карпатського національного природного парку.

На мапі бачимо, що встановлені автодороги завершуються кілометрів зо 5 до полонини Явірник, а сама місцина знаходиться на території природоохоронної зони.
В Яремче, звідки, власне, й розпочинається маршрут на вершину, повно реклами джип турів, які пропонують поїздки на "круті локації": каньйони, полонини, водоспади чи гуцульські гойдалки. Місця справді чудові, але точно не для катання на квадроциклах чи позашляховиках.

З 1 лютого цього року набув чинності Закон України № 4188-IX "Про внесення змін до Закону України «Про природно-заповідний фонд України", який передбачає покарання за порушення правил використання територій та обʼєктів природно-заповідного фонду. Мова про штраф від 153 до 408 гривень для громадян або ж від 255 до 510 гривень для посадовців.
Окрім штрафів також існує такса обрахунку завданої шкоди природному середовищу. Відтак, за проїзд 100 метрів одним транспортним засобом з урахуванням індексації у 2025 році такса наступна:
За липень 2025 року працівники Державної екологічної інспекції Карпатського округу склали лише 8 адміністративних протоколів за факти порушення природоохоронного законодавства через пересування та проїзд транспортними засобами територією природно-заповідного фонду. Загальний розмір завданої шкоди навколишньому середовищу склав 16 000 грн, а всі матеріали вже скерували до суду.
Проте, лише за 5-ти годинну мандрівку ми нарахували понад 5 різних транспортних засобів, які рухались туристичними стежками на території Карпатського НПП. І це лише на одному маршруті, серед сотень інших, які існують в Карпатах.
Якщо ви стали свідком ймовірного порушення природоохоронного законодавства важливо направити фахівцям звернення через сервіс "ЕкоЗагроза". Зробити це можна через однойменний застосунок або ж на сайті https://ecozagroza.gov.ua/ .
На території Прикарпаття знаходяться шість обʼєктів природно-заповідного фонду України. Мова про національні природні парки "Гуцульщина", "Галицький", "Верховинський", "Карпатський", "Синьогора". До переліку захищених від джипінгу територій також входить природний заповідник "Горгани".


Перевірити, чи належить певна локація до обʼєктів природно-заповідного фонду, можна на інтерактивній карті від Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Переглянути мапу можна ТУТ.
Джипінг як розвага сам по собі не є ані однозначно негативним, ані позитивним явищем. Він може стати цікавим способом побачити Карпати зблизька, особливо для тих, хто через стан здоров’я чи інші обставини не може долати гірські маршрути пішки. Проте, все залежить від відповідального ставлення: якщо послуга надається в межах закону, без шкоди для природи та з повагою до заповідних територій - вона має право на існування.
Проблема починається там, де джипінг перетворюється на хаотичне "катання" поза дозволеними маршрутами, руйнуючи екосистему.