Енергія вітру чи збереження природи: дилема для Українських Карпат
Будівництво вітрових електростанцій у високогірних районах Українських Карпат може мати серйозні наслідки для унікальної природи та мешканців гірських сіл. Екологи наголошують: розвиток “зеленої” енергетики важливий, але він не повинен знищувати цінні дикі ландшафти.
Розповідає Інформатор Коломия посилаючись на колег із Калуша.
Українські Карпати залишаються одним із небагатьох регіонів Європи, де ще збереглися цілісні природні екосистеми, праліси та великі масиви дикої природи. Саме тут мешкає бурий ведмідь і рись євразійська, а також тисячі інших видів рослин і тварин — від рідкісних квітів до ґрунтових організмів.
Однак останніми роками високогір’я все частіше розглядають як територію для будівництва вітрових електростанцій. Фахівці пояснюють: встановлення турбін потребує прокладання нових доріг, ліній електропередач і будівництва підстанцій. У результаті суцільні ліси та полонини розділяються на окремі фрагменти.
Для великих хижаків це особливо небезпечно. Вони потребують великих територій для міграції, пошуку їжі та підтримання генетичного різноманіття. Саме тому ведмедя та рись називають “парасольковими видами”: якщо зберегти їхнє середовище існування, автоматично буде захищено й багато інших організмів.
“Неможливо врятувати ведмедя, не врятувавши ліс, у якому він живе. А рятуючи ліс для ведмедя, ми одночасно рятуємо тисячі видів, які не мають такого “зіркового” статусу, але є не менш важливими для природи”, — зауважує зоолог та менеджер проєктів напряму “Рідкісні види” WWF-Україна Ігор Дикий.
За офіційними даними, в Українських Карпатах мешкає близько 350 бурих ведмедів. Загальна чисельність рисі в Україні становить приблизно 500 особин, з яких близько 400 — саме у Карпатах. Обидва види занесені до Червоної книги України та перебувають під міжнародною охороною.
Окрім розділення природного середовища, екологи називають і інші ризики. Шум та вібрації від турбін можуть створювати так звані “зони відчуження”, яких тварини уникають. Мігруючі птахи ризикують гинути через зіткнення з лопатями. А прокладання доріг у горах змінює мікроклімат, руйнує ґрунти, що формувалися століттями, та сприяє поширенню інвазивних видів.
“Високогір’я (альпійський та субальпійський пояси) займає менше 1% площі Українських Карпат і є цінним ландшафтом в Україні, який багатий на рідкісні, ендемічні та реліктові види. Тому порушення таких екосистем несе значні загрози для біорізноманіття країни”, — підкреслює кандидат біологічних наук, менеджер проєктів напряму “Рідкісні види” WWF-Україна Роман Черепанин.
Фахівці також звертають увагу на можливі наслідки для місцевих громад. Через порушення ґрунтів можуть активізуватися зсуви та паводки, а зміна природного вигляду гір може зменшити туристичну привабливість регіону.
У WWF-Україна наголошують: розвиток відновлюваної енергетики є необхідним, однак такі проєкти варто реалізовувати на вже освоєних або деградованих територіях і лише після повної оцінки впливу на довкілля.
За інформацією екологів, нині розглядають будівництво вітропарків на кількох високогірних ділянках, зокрема на полонині Руна. У 2025 році там стартували підготовчі роботи для встановлення 30 турбін.
У лютому 2026 року Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства повідомило про позитивний висновок щодо цього проєкту. Водночас у WWF-Україна заявляють про виявлені невідповідності в матеріалах оцінки впливу на довкілля та застерігають від можливого “ефекту доміно” — поширення забудови на інші гірські масиви.
Слідкуйте за нами в Instagram
