Громада Отинії провела в останню путь воїна Максима Чужака (Захарчука)
Рідна отинійська земля навіки прийняла в свої обійми захисника Максима Чужака (Захарчука). Його довгий та виснажливий шлях до місця останнього спочинку завершився... 18 жовтня громада попрощалась із воїном та провела Максима в останню земну дорогу.
Інформатор висловлює співчуття рідним, близьким, всім, хто знай бійця...
Максим Чужак (Захарчук) народився 25 лютого 1988 року в селищі Отинія. Тут минули його дитинство та юність, тут він навчався, здобув професію електрогазозварювальника, звідси вирушив у доросле життя, працював і будував власне майбутнє.
16 березня 2024 року Максим став до лав Збройних Сил України. Служив старшим солдатом, проходив військову службу у складі 68-ї окремої єгерської бригади, захищаючи рідну землю від російського агресора.
Воїн загинув 16 травня 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту України поблизу населеного пункту Уманське Покровського району Донецької області. Тривалий час він вважався зниклим безвісти.
Два з половиною роки болючого очікування, невимовної тривоги та надії на диво… Його рідні продовжували чекати, сподіваючись на повернення найдорожчої людини. Та, на жаль, надія змінилася страшною звісткою, - із сумом пишуть на сторінці Отинійської ТГ.
У неділю, 18 жовтня 2026 року, громада провела Максима Чужака-Захарчука на вічний спочинок.Скорботна процесія об’єднала рідних, близьких, друзів, представників влади та жителів громади, які прийшли віддати останню шану Воїну, чиє життя обірвала жорстока війна.
У Максима залишилися мама Галина, тато Володимир, бабуся Ганна та сестра Людмила з родиною. Для них він назавжди залишиться люблячим сином, онуком і братом. Для Отинійської громади — Захисником, який став на оборону України та заплатив за її свободу найвищу ціну.
Вічна пам'ять і шана бійцю...
