Гвіздецька громада провела на вічний спочинок воїна Юрія Москалюка
У селі Хом'яківка Гвіздецької громади відбулося прощання із Юрієм Москалюком - мужнім захисником, досвідченим воїном, щирим патріотом, люблячим та турботливим сином, чоловіком, батьком, братом, другом...
Інформатор висловлює співчуття всім, хто знав Героя.
Москалюк Юрій Іванович народився 25 квітня 1994 року у Хом'яківці, де й пройшло його дитинство. Дев’ять класів закінчив у Гвіздецькому ліцеї, а потім вступив до Коломийського вищого професійного училища №17, де здобув фах електрика.
Коли почалось повномасштабне вторгнення, Юрій перебував за кордоном. Та не вагаючись, він повернувся в Україну, і вже 6 березня 2022 року був призваний Коломийським РТЦК та СП.
Разом із рідним братом Іваном Юрій добровольцем вирушив на фронт. Служив оператором БПЛА взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 3 батальйону військової частини А7030. За мужність, відвагу та бездоганне виконання військового обов'язку був відзначений численними державними та військовими нагородами. Ці відзнаки є свідченням його героїзму, незламності духу та безмежної відданості Україні.
Юрій був доброю, щирою, працьовитою людиною. Він безмежно любив свою сім'ю, свого маленького сина, мріяв жити, радіти, виховувати дитину, будувати майбутнє. Та клята війна безжально обірвала його життя.
Захисник загинув 22 липня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу села Костирка Бериславського району Херсонської області.
27 липня Гвіздецька громада провела в останню земну дорогу свого земляка, мужнього Захисника України Москалюка Юрія. На подвір'ї рідної хати зібралися рідні, друзі, сусіди, побратими, односельці та всі небайдужі, щоб віддати шану Герою та провести його у вічність. Опісля у церкві села Хом'яківка відбувся чин похорону. Далі провели Героя до місця його вічного спочинку на рідній землі, яку він так самовіддано боронив... Усі молитви були сповнені вдячності, скорботи й любові до людини, яка до останнього подиху залишалася вірною своїй Батьківщині.
Для батьків Юрій був люблячим сином, турботливим чоловіком для дружини Оксани та найкращим татом для сина Максима. Саме родина була найбільшою цінністю його життя.
Світла пам'ять мужньому Українцю. Схиляємо голови у скорботі, низько вклоняємося перед рідними полеглого воїна..
