Хепі-енд: як прикарпатка шукала зниклу кицю та знайшла її після місяця пошуків
Киця Мія загубилася. Її пошуки тривали близько місяця. Сотні повідомлень у соцмережах, розклеювання оголошень, походи по підвалах, та завдяки допомозі небайдужих людей кицю вдалося знайти та повернути додому.
Інформатор Коломия ділиться історією з щасливим кінцем від наших колег Інформатор Калуш.
Киця Мія зникла 27 грудня. Як розповіла власниця тварини Софія Іванець, у той час її чоловік-військовий ненадовго повернувся додому, і подружжя на два дні поїхало відпочити. Котики залишилися вдома з бабусею, однак за Мією не вгледіли — кішка випала з вікна.
“Півтори доби вона сиділа під балконом, а бабуся не зрозуміла, що її немає вдома, думала, що кішка десь заховалася, бо тоді ходили колядники”, — розповідає жінка.
Коли жінка повернулася додому, Мії під вікнами вже не було. За її словами, якби приїхала хоча б на дві години раніше, змогла б знайти улюбленицю.
Пошуки тривали кілька днів і були фізично важкими. Софія з ліхтариком обстежувала підвали будинку, залазила у вузькі отвори, перевіряла місця, куди могла пролізти тварина. Ситуацію ускладнювало те, що жінка вагітна, тому шукати в дуже обмеженому просторі було важко.
“Найчастіше я виходила на пошуки рано-вранці, близько п’ятої години, або пізно вночі коли менше машин і людей, і вона могла вийти. На жаль, Мії там не було”, — ділиться Софія Іванець.
До пошуків долучилися небайдужі мешканці міста: люди поширювали дописи в соцмережах, телефонували, надсилали фото схожих котів, допомагали обходити підвали. Дві жінки з Facebook спеціально прийшли, аби разом із Софією шукати Мію. Також по місту розклеювали оголошення.
22 січня історія отримала щасливе завершення — Мію вдалося знайти й повернути додому.
За словами власниці, кішка за цей час дуже схудла, ймовірно, жила в підвалі та харчувалася кормом, який Софія регулярно залишала для дворових котів, а також тим, що приносили інші люди.
Нині Мія швидко адаптується вдома, впізнає простір і поводиться спокійно. Щоправда, інша кішка в домі поки реагує на неї насторожено.
“Ця історія ще раз довела: разом ми можемо неможливе. Дякую за небайдужість, людяність і теплі серця”, — написала Софія у соцмережах.
Ми працюємо завдяки підтримці читачів
