У Сопові діє місцевий музей, де зберігають історію громади, відтворюють традиції та збирають унікальні спогади жителів.
Бабій Вікторія
Інформатор Коломия ділиться цікавим.
У селі Сопів працює місцевий музей, який знайомить відвідувачів з історією населеного пункту, його традиціями та побутом минулих поколінь. Простір поєднує музейну експозицію та бібліотеку й функціонує на громадських засадах.
Музей відновили у 2016 році з ініціативи місцевого педагога Петра Гребця. Тут можна побачити старовинні речі, предмети побуту, фотографії та матеріали, що розповідають про життя села в різні історичні періоди.

Працівниця бібліотеки та музею Марія Грибовська розповідає, що значну частину експозиції вдалося створити завдяки спогадам місцевих жителів і збереженим родинним історіям.
«Ми записуємо розповіді старших людей, збираємо різні матеріали й відтворюємо те, як колись жили в нашому селі - як одягалися, які звичаї мали, як проводили свята. Багато вже втрачено, тому намагаємося зберегти хоча б те, що залишилося», - розповіла Марія Грибовська.
Окрему увагу в музеї приділяють визначним постатям, пов’язаним із селом. Зокрема, у дитячі роки тут перебував майбутній глава Української греко-католицької церкви Любомир Гузар, який приїжджав до свого родича-священника. У місцевій церкві навіть встановлено меморіальну дошку на його честь.

У музеї також зберігають місцеві легенди та маловідомі сторінки історії села. Серед них - перекази про походження назви Сопова та історія старого млина, який зберігся донині. За словами Марії Грибовської, із млином пов’язана й трагічна історія дівчинки єврейського походження, яка під час війни переховувалася в селі та згодом залишилася тут жити.
«Наше село має багато цікавих історій і легенд. Наприклад, збереглися перекази про старий млин і людей, чиї долі були з ним пов’язані. Саме такі історії допомагають краще зрозуміти минуле та життя громади», - зазначила Марія Грибовська.
Окрім експозицій, у музеї відтворюють місцеві традиції - проводять тематичні заходи, показують народний одяг та знайомлять відвідувачів зі звичаями краю. Таким чином музей став не лише місцем збереження історії, а й культурним осередком села.





