Сьогодні віряни вшановують пам’ять святих сестер-мучениць Віри, Надії, Любові та їхньої матері Софії. Це важливе християнське свято, яке здавна має особливе значення для жінок.
Інформатор Коломия розповідає про історію свята та давні звичаї цього дня з посиланням на колег з Інформатор Калуш.
За церковним переказом, Софія жила в Римі у II столітті та сама виховувала трьох доньок у християнській вірі. Дівчат звали Віра, Надія та Любов — на честь головних християнських чеснот. Ім’я Софія походить із грецької мови та означає “мудрість”. Після раптової смерті чоловіка, Софія продовжувала жити побожно, прагнучи привчити дочок виявляти у житті ті чесноти, імена яких вони носили.
За житійною історією, під час переслідування християн за правління імператора Адріана Софію та її доньок намагалися змусити зректися віри. Дівчата відмовилися, за що були піддані мученицькій смерті. Юним мученицям на той час було 12, 10 і 9 років, коли за наказом імператора їх разом з матір’ю привели на суд до правителя. Софія поховала доньок, а через кілька днів, за переказом, померла біля їхньої могили.
Відтоді день Віри, Надії, Любові та Софії пов’язують із християнськими чеснотами, які символізують ці імена: вірою, надією, любов’ю та мудрістю.
Здавна у цей день прийнято відвідувати Літургію у церкві. Віряни моляться до мучениць та просять про заступництво. До Віри, Надії, Любові та Софії звертаються безплідні жінки, які мріють про народження дитини.
В давні часи вірили, що жінці в цей день слід починати день з плачу – тоді вона проживе щасливе життя. Цього дня господині випікали короваї, оздоблюючи їх церковною свічкою. Святкову випічку берегли особливо — навіть найменшу крихту заборонялося викидати.
Цього дня жінкам намагалися не доручати важкої роботи, натомість особливу увагу приділяли їхній ролі берегинь родини та домашнього вогнища. Чоловіки звільняли їх від повсякденних клопотів, дарували подарунки, частували солодощами та говорили теплі слова.
Іменинницям із іменами Віра, Надія та Любов також готували подарунки. Вважалося, що у відповідь дарувальникові варто дати монету — такий обмін мав принести удачу й добробут
Цього дня наші пращури слідкували за природою та погодою. Якщо цього дня іде сильний дощ — осінь буде суха. На цибулі багато лушпиння — до холодної зими, а якщо багато горобини — зима буде морозною.
За народними прикметами, якщо цього дня в небі помітні зграї журавлів, на Покрову варто чекати холодної погоди. Якщо ж журавлі ще не відлетіли, зима, за повір’ям, прийде пізніше. Грім на Віру, Надію, Любов і Софію вважали ознакою затяжної та теплої осені.