У Косові вже давно не працює кінотеатр імені Івана Франка. Сьогодні на його місці – порожнеча, а в серцях багатьох — теплий спогад про час, коли похід у кіно був святом. Його більше нема, але він досі живе на світлинах та у спогадах місцевих.
Інформатор Коломия згадує про давнє улюблене місце косів’ян.
Кінотеатр ім. І. Франка був важливою частиною косівського життя. У ньому проходили не лише кінопокази, а й концерти, зустрічі, громадські події. Це був простір, де можна було відчути себе частиною спільноти. Багато хто пам’ятає, як ішов туди ще дитиною — із захопленням дивився на великий екран, їв насіння в темній залі й затамовував подих під час найцікавіших сцен.
Кінотеатр ім. І. Франка заснований у 1969 р. на основі музейної збірки Євгена та Зої Сагайдачних і до 1990 р. знаходився в церкві на Москалівці, а пізніше – у будинку №111 на вул. Незалежності. На жаль, нині сам будинок теж зник з культурної мапи міста. Залишилась лише порожнеча — фізична і символічна.

Косову бракує кінотеатру. Бракує місця, де можна разом подивитися новий український фільм, організувати показ документального кіно чи просто зібратися на вечір класики. Місто з багатою історією, глибокою мистецькою традицією — і без кінотеатру. Це відчувається.
Кінотеатр ім. Франка був більше, ніж просто будівля. Він був місцем зустрічей, вражень, живого зв’язку з мистецтвом. І хоч його вже нема, косівчани пам’ятають. А отже — ще не все втрачено.
Павлюк Віолетта