Звичні міські пейзажі Писанкової виходять за межі фотографій у соцмережах і стають декораціями для художніх сюжетів. Побачити рідне місто у книжкових історіях можна буде під час презентації двох романів місцевої авторки Анни Бурбан – «Несамовитий» та «Не йди», де поєднуються кохання, детективні загадки та воєнний досвід.
Ділиться Інформатор Коломия з посиланням на Коломию Культурну.
Анна Бурбан – письменниця родом із Коломиї, громадська діячка, культурна менеджерка та засновниця фонду «Коломия – наше місто».
Презентація романів відбудеться 25 листопада о 16:00 у Музеї історії міста Коломиї. Під час зустрічі авторка розповість про історію створення книг, їхніх персонажів, поєднання детективної інтриги з любовною лінією та вплив війни на людські долі й стосунки. Модеруватиме захід поетка Діана Фреюк.
У романі «Несамовитий» ідеться про стосунки коломиянина Ігоря Хорунжого, слідчого та ветерана війни, і львівської адвокатки Софії. Герої зустрічаються після тривалої розлуки й з'ясовують, що почуття, які зародилися ще під час студентських років, нікуди не зникли. Однак тепер їм доводиться не лише розібратися у власних стосунках, а й разом працювати над розслідуванням резонансного злочину, до якого причетний популярний актор.
Роман «Не йди» починається з трагічної події, яка сколихнула Коломию. Унаслідок пожежі гинуть громадський діяч Микола Площак та його дружина. Обставини трагедії викликають підозри, а їхня донька Тетяна намагається з'ясувати правду та відновити добре ім'я батька. Допомагає їй адвокат Ігор Хорунжий, друг дитинства, якому водночас доводиться долати наслідки власного воєнного досвіду та визначатися з подальшим життям.
Особливістю обох книг є те, що події в них відбуваються в Коломиї. Місто тут не просто місце, де розгортається сюжет, а повноцінна частина історій зі своєю атмосферою, характером і впізнаваними локаціями. Також авторка порушує теми любові, втрат, людської вразливості, відповідальності та складного вибору. Її персонажі опиняються перед обставинами, які змушують переосмислювати минуле й вирішувати, що для них насправді важливо.