Весняне сонце, святкова атмосфера та кілька вільних днів — ідеальний час, аби нарешті зануритися в хорошу книжку. Саме зараз, коли природа пробуджується, а душа шукає тепла, як ніколи хочеться читати щось глибоке, світле й те, що надихає.
Інформатор Коломия ділиться квітневою добіркою книг.
Історика Тімоті Снайдера часто називають голосом доби, що потопає у темряві. Його роботи змушують по-новому подивитись на катастрофи ХХ століття — від занепаду демократій до масштабних вбивств, які змінили хід історії. Але Снайдер не зупиняється на минулому. Як публічний інтелектуал, він звертається до сьогодення, намагаючись пояснити природу авторитаризму та показати, як йому протистояти.
У книзі «Про свободу» Снайдер вирушає у глибоку інтелектуальну подорож. Вона побудована на переосмисленні філософських текстів, на розмовах із мислителями сьогодення, на особистому досвіді — дорослішанні у Сполучених Штатах в епоху «американської винятковості». Для нього свобода — не просто відсутність обмежень. Це сміливість діяти, мріяти, будувати майбутнє разом з іншими.
Свобода, за Снайдером, — це основа, без якої не існує жодної іншої цінності. Це відповідальність і шанс. Це ризик — заради чогось більшого, ніж ми самі.
Олеся рано залишилася без мами. Усе, що лишилося їй на згадку — це мамині листи. У них — тепло, якого так бракує дівчинці в реальному житті. Саме ці рядки і підтримка єдиної подруги Карини допомагають Олесі пережити важке дитинство: пиятику батька, холодність мачухи й ворожість зведеного брата.
Та доля дарує промінь надії — поїздка до Сєвєродонецька разом із Кариною змінює все. Саме там Олеся зустрічає Ігоря. Почуття виникає швидко, палко, щиро. Але любовне щастя перериває війна — 2014 рік, Ігор добровільно йде на фронт. Попереду — невідомість, розлука, випробування.
Чи вистоїть їхнє кохання перед ударами долі? Чи зможе зв’язок між двома серцями витримати час і війну? Адже справжнє почуття — це не тільки романтика, а й сила долати найтяжчі обставини.
«Великодня класика» — це тематична антологія, що об’єднує поетичні й прозові твори українських письменників і письменниць, присвячені світлому святу Воскресіння. У цих текстах Великдень постає не лише як релігійна подія, а як глибокий символ оновлення — духовного, природного, людського.
Кожен твір у збірці — це окрема історія, в якій звучать мотиви віри, надії та любові. Вони ведуть читача шляхом внутрішнього пробудження, зв’язку з Богом і пошуків світла навіть у найтемніші миті. Автори через класичні образи й символи говорять про глибинну суть свята — перемогу життя над смертю, добра над злом.
Меланхолійні, урочисті, глибоко людяні — ці тексти показують Великдень таким, яким його переживає українська душа. Запрошуємо вас до цієї чуттєвої мандрівки сторінками класики, де звучить голос минулого, що дивиться у вічність.
«Людині під силу: сімсот років гуманістичного вільнодумства, пошуку та надії» — це глибоке дослідження гуманістичної традиції, яке презентує британська письменниця та професорка Сара Бейтквелл. У цій книзі вона не дає прямолінійних відповідей, а навпаки — формулює ключові питання про природу гуманізму й запрошує читача до самостійних роздумів.
Авторка веде крізь сторіччя ідей, філософських течій та культурних зрушень, показуючи, як гуманізм формувався як етична й світоглядна система. Вона відкриває перед нами кілька інтелектуальних маршрутів: один веде до літератури та мистецтва як джерела вільнодумства, інший — до внутрішнього пізнання себе, ще один — до витоків антропологічного погляду на людину.
Це не просто книга про гуманізм — це запрошення до осмислення людяності як способу бути у світі.
Навіть тоді, коли здається, що світ завмирає і час зупиняється, приходить зима. Небо ховається за сірістю, вітер грає з сухими травами, а гірлянди блимають не стільки для свята, скільки задля хоч якогось світла — супроводжувані гулом генераторів. У реальності війни кожен живе, як може, і обирає — пробачати чи триматися за тих, хто поруч, хай би що. Чи вистачить у серці любові, коли навколо лиш холод і темрява?
У тиші очеретів на Дніпрі, серед порожніх вулиць, що спускаються до траси, в хатах, де ще досі обсипають пороги маком від зла, а душі предків шукають вогню на Різдво, Яна крокує крізь зламаний паркан у простір сумнівів і втрат. Тут немає чітких питань і тим більше відповідей. Є лише Максим, її розгубленість, кохання — і вівці.
Будьмо на зв’язку! Читайте нас у Facebook, Telegram, Viber та Instagram. Якщо маєте цікаві новини чи хочете замовити рекламу – пишіть нам на пошту kl.informator@gmail.com