Квітник як джерело сили: на Калущині жінка з Донеччини доглядає сотні жоржин
У 2022 році Тетяна Яковенко виїхала з Донеччини разом із дітьми та літньою мамою. Серед речей, які жінка забрала із собою, були й бульби улюблених жоржин. Тепер у селі Камінь Рожнятівської громади вона доглядає за квітником із понад 150 сортів.
Розповідає Інформатор Коломия з посиланням на Інформатор Калуш.
50-річна Тетяна Яковенко евакуювалася з прифронтового села Кам’янка на Донеччині на початку повномасштабного вторгнення. Коли родина залишала рідний дім, жінка подбала не лише про дітей і стареньку маму, а й про свої улюблені квіти. Жінка прагнула забрати із собою бодай частинку дому, який довелося залишити через війну. На блокпостах військові дивувалися, побачивши серед багажу бульби жоржин.
Після евакуації родина оселилася на Калущині – переїхати сюди Тетяні запропонували подруги зі студентських років. Спочатку вона висаджувала привезені сорти на грядках у сусідів. Згодом облаштувала власний город, де поряд із картоплею з’явилися й жоржини. Знайти постійне житло родині допомогли місцева громада та небайдужі люди.
Жінка з особливою вдячністю згадує тих, хто підтримав її сім’ю після переїзду.
«Велика заслуга у цьому нині, на жаль, покійного старости села Дмитра Федоріва. Я ніколи в житті не забуду, скільки доброго він зробив для мене та моєї сім’ї. Принагідно дякую Євгенії Бардяк, яка посприяла у лікуванні», – розповідає Тетяна.
Однак після переїзду на жінку чекало ще одне важке випробування. Медичне обстеження виявило рак грудей четвертої стадії з метастазами в кістках. Відтоді Тетяна пройшла понад 10 курсів хіміотерапії та продовжує лікування. У цей період, каже вона, важливою опорою для неї стали місцеві мешканці.
Попри складні обставини, діти поступово звикли до нового життя. Старша донька навчається в Калуші на кухаря-кондитера, а молодший син відвідує третій клас місцевої гімназії. Сама ж Тетяна не полишає справу, якою захоплюється з дитинства. Нині її колекція налічує понад 150 сортів жоржин. Найбільше квіти тішать око восени, коли квітник розквітає різними барвами аж до сильних заморозків.
Зараз жінка поступово викопує бульби та готує їх до зимового зберігання. Зазвичай це роблять після перших морозів, проте цьогоріч через затяжні дощі довелося почати раніше.
«Взагалі викопувати жоржини найкраще вже після першого морозу, але цьогоріч я розпочала це робити завчасно – затяжні дощі просто не дають працювати на городі», — пояснює господиня.
Навіть під час виснажливого лікування жінка знаходить сили доглядати за квітами. Вони залишаються для неї важливою частиною життя, допомагають відволікатися від труднощів і дивитися вперед. Пані Тетяна дбайливо готує бульби до зими, сподіваючись навесні знову милуватися цвітом улюблених жоржин — уже під мирним українським небом.
Слідкуй за нами у Viber
