Відкриття меморіальних дощок захисникам Василю Безродному, Юрію Варчевському, Миколі Михайлищуку, Ігорю Броневичу та Андрію Німчуку з Коломийської громади відбулося напередодні Дня Героїв у їх рідних школах.
Пише Інформатор з посиланням на допис міського голови.
Напередодні Дня Героїв у навчальних закладах Коломийської громади вшанували воїнів-випускників, які загинули під час захисту України. На пам'ятні заходи зібрались шкільні родини, родичі, друзі наших оборонців, всі об'єднались у спільній молитві, шані та вдячності. На стінах шкіл відкрили та освятили пам'ятні дошки ще п'ятьом Героям.
Василь Безродний народився та виріс у Іванівцях. Навчався у Коломийському індустріально-педагогічному коледжі. Проходив військову службу моряком. Багато років працював на водоканалі. Брав участь в АТО. Після початку повномасштабного вторгнення знову став на захист України. Навідник кулеметного відділення 52-ї окремої механізованої бригади сержант Василь Безродний загинув 21 листопада 2024 року.
Юрій Варчевський народився на Кіровоградщині. Коли йому було 3 роки, сім’я переїхала до Коломиї. Він навчався у школі №7, згодом у політехнічному коледжі. Вищу освіту здобув у Прикарпатському національному університеті. У 2024-му пішов добровольцем на фронт. Служив у 102-й бригаді ТрО. Помер у госпіталі Одеси через поранення 16 листопада 2025 року.
Микола Михайлищук народився у Коломиї. Навчався у школі №6, згодом у індустріально-педагогічному технікумі. Строкову службу проходив у прикордонних військах. Згодом вступив на службу за контрактом. Там познайомився зі своєю майбутньою дружиною. У них народились двоє дітей. Брав участь у АТО. Заступник начальника прикордонної застави Чернівецького прикордонного загону Микола Михайлищук загинув 24 травня 2025 року на Сумщині.
Ігор Броневич народився у Товмачику. Навчався у місцевій школі, згодом вступив до професійного училища №17. Одружився, у нього народились двоє дітей. Мобілізований до лав ЗСУ у березні минулого року. Стрілець-помічник гранатометника 109-ї окремої бригади ТрО Ігор Броневич загинув 15 липня 2025 року на Донеччині.
Андрій Німчук народився у Товмачику. Там і навчався у школі. Працював у Коломийській виправній колонії № 41. Одружився, згодом у нього народилась донька. У 2024 році був мобілізований. Служив у 92-ій окремій штурмовій бригаді. Отримав хімічне отруєння внаслідок хімічних атак ворога. Проходив тривале лікування. 31 грудня 2024 року Андрій Німчук помер.















