На Коломийщині провели в останню путь ветерана Олександра Жилака
На 63-му році життя після важкої хвороби відійшов у вічність підполковник Олександр Жилак. Сьогодні, 24 жовтня, із ветераном прощалися у Коломиї, чин поховання відбувся у селі Сопів.
Інформатор висловлює співчуття всій родині та близьким...
Жилак Олександр Іванович народився 23 лютого 1963 року. В 1970-80 рр навчався в школі №1 в Коломиї, після закінчення якої поступив в училище №17 і здобув професію електрика. Потім проходив службу в армії. У 1982-86 роках навчався у Донецькому вищому військово-політичному училищі. Там познайомився із своєю дружиною Людмилою, з якою в 1985 році створив сім'ю. В подружжя народилося троє дітей - сини Роман та Іван, і донька Вікторія. Разом з дружиною дочекалися 6 внуків.
З 1995 по 1997 роки навчався в Київському гуманітарному інституті на спеціальності "Практичний психолог". Після його закінчення повернувся в місто Донецьк, де в 1997-2000 рр. служив у військовому ліцеї. По 2014 рік Олександр з родиною проживав у Донецьку. На початку АТО повіз дружину з донькою в Коломиї. Там пішов до військкомату і в серпні 2014 року був призваний до 80-ї окремої аеромобільної бригади.
Був оборонцем Донецького аеропорту. 14 січня 2015 року отримав поранення, проходив довготривале лікування та реабілітацію, отримав ІІ групу інвалідності. Опісля, 14 жовтня 2015 був призначений на посаду військового комісара в місті Рожнятів, й прослужив там 5 років. Підполковник запасу, колишній начальник Рожнятівського РТЦК та СП.
"Олександр Жилак мав величезний військовий досвід. Був заступником командира роти гаубичної артилерійської батареї 80 окремої аеромобільної бригади. Пізніше - на посаді заступника командира гаубичної артилерійської батареї 122 окремого аеромобільного батальйону", - розповіли в обласному ТЦК.
З червня 2022 по 2024 рік працював на посаді консультанта Коломийського центру підтримки та допомоги учасникам АТО/ООС. Мав багато планів, тішився онуками, але важка хвороба забрала його життя.
Олександра Жилака провели на вічний спочинок 24 жовтня 2025 року. Прощання розпочалося в місті Коломия біля дому ветерана. Звідти траурна колона відправилась в с. Сопів до храму УГКЦ Покрови Пресвятої Богородиці. Поховали Олександра на місцевому кладовищі.
Вічна та світла памʼять ветерану... Хай його стомлена душа знайде спокій у вічному царстві. Щирі співчуття рідним, близьким, побратимам і друзям Олександра...
