Не лише святити паску: які давні великодні звичаї досі живуть на Гуцульщині
Гаївки замість сидіння за столом, справжній віск замість магазинних наклейок на яйця та ватри в горах — десь так виглядає Великдень по-гуцульськи.
Розповідає Інформатор Коломия.
Здавалося б, у сучасному ритмі життя старі звичаї потроху стираються. Але варто виїхати за межі Коломиї в сторону Верховинщини, як потрапляєш у зовсім інший вимір, де свято має свій прадавній ритм.
Покутські ружі та космацькі дрібноти
Коломию недарма знають у світі завдяки Музею писанкового розпису. Але справжнє, живе писанкарство досі практикують на Гуцульщині.
Якщо піднятися вище, у Космач, то там писанка “дрібна”. Космацькі майстрині досі використовують традиційні жовто-гарячі та чорні кольори, виписуючи геометричні візерунки воском за допомогою спеціального писальця. Раніше фарби робили з лушпиння цибулі, кори дуба чи відвару вільхи. Сьогодні, звісно, частіше беруть анілінові барвники, але сама техніка воскового розпису в селах залишається незмінною.
Хто швидше додому?
Традиція святити кошик біля храму є всюди. Але на Покутті та Гуцульщині й досі в багатьох селах зберігся звичай після закінчення літургії якнайшвидше повертатися додому. Старші люди вірили, що той, хто першим прийде до хати зі свяченим, у того цілий рік буде вестися господарство і робота “горітиме” в руках.
Гаївки біля церкви
Після великоднього сніданку традиційно не сиділи вдома. Молодь збиралася біля церкви на гаївки (або ж веснянки). Цей звичай і зараз можна зустріти в селах Коломийського, Косівського та Верховинського району, де місцеві жителі після служби водять гаївки навколо храму. Співають “Подоляночку”, “Жучка”, “Кривого танцю”.
Читати також: Як на Коломийщині водили Великодні гаївки
Етнографи зазначають, що колись гаївки мали магічне значення — закликати весну і хороший урожай. Сьогодні це скоріше спосіб згуртувати громаду, поспілкуватися та зберегти культурний код.
“Гріти діда” та Поливаний понеділок
Один із найдавніших і дещо містичних гуцульських звичаїв, який частково зачіпає і гірські села поблизу Коломиї — вогні в Чистий четвер. Звичай називається “гріти діда”. Люди розпалювали багаття на подвір'ях або пагорбах, щоб душі померлих предків могли прийти і “погрітися”. Сьогодні масові вогні розпалюють рідше з міркувань безпеки, але поодинокі ватри в горах напередодні Великодня все ще можна побачити.
А от Поливаний понеділок нікуди не зник. Якщо в самій Коломиї це іноді перетворюється на звичайні бешкети з пластиковими пляшками і водою, то в селах зберігся глибший сенс. Хлопці обливають дівчат водою з відер, що символізує весняне очищення, красу та здоров'я.
Дивіться нас в YouTube
