Попри роботу за кордоном, Володимир Андрійчук у 2022 році без вагань повернувся в Україну, аби стати на захист рідної землі. Воїн брав участь у захисті Бучі, Ірпіня, Гостомеля.
Інформатор Коломия пригадує історію відважного бійця, аби пам'ять про нього жила у серцях кожного з нас...
Андрійчук Володимир Ігорович народився 10 березня 1990 року в місті Коломия. З 1997 по 2007 рік навчався у Коломийській ЗОШ №5 ім. Тараса Шевченка. Займався в аматорській студії «Орфей» та займав призові місця на конкурсах. Для здобуття вищої освіти він вступив до Чернівецького університету ім. Ю. Федьковича на історичний факультет. У цивільному житті працював барменом. У 2012 році одружився з коханою й у 2014 році в пари народився син Кирило. Сім'я захисника мешкала у Калуші, а працював сам Володимир за кордоном – у Польщі.
Та з початком повномасштабної війни чоловік повернуся в Україну, аби приєднатися до ЗСУ й боронити рідну землю. Військового досвіду не мав, але одразу вступив до лав добровольчого батальйону “Свобода”.
Його слова «Хто, як не ми?» досі стоять у голові рідних.
Володимир брав участь у захисті Бучі, Ірпіня, Гостомеля. Разом з іншими у складі ВО «Свобода» підписав контракт з Національною Гвардією України. За виявлені заслуги був призначений командиром підрозділу, позивний «Бармен».
В складі розвідувальних загонів неодноразово мав виходи в тил ворога. Брав активну участь у розробці операцій. Був відповідальним командиром, про що вже після смерті повідомляли побратими. Та 16 червня 2022 року під час артобстрілу захисник отримав вибухову рану і безліч осколкових поранень, від яких помер 18 червня 2022 року.
23 травня 2023 року в рідній школі військового – Коломийському ліцеї №5 – відкрили меморіальну дошку загиблому Герою.
Володимир – почесний громадянин міста Коломиї.
Вічна пам'ять Герою...