Незабуті: 2 роки тому у вічність відійшов захисник Владислав Юзюк
Воїн Владислав Юзюк з 2014 року став на захист рідної землі від окупанта. Та 28 квітня 2023 року його серце перестало битися.
Інформатор Коломия пригадує історію захисника.
Владислав народився 21-го листопада 1978 року у місті Деражня Хмельницької області в сім’ї Миколи та Валентини Юзюків. Згодом родина переїхала жити в Коломию.
Освіту Владислав здобував в школі №1, а з 6-го класу був переведений до 1-го класу гімназії, яку закінчив у 1995р. Мріяв вступити до Харківського військового університету та стати пілотом винищувача та в останній момент поміняв думку і продовжив свою освіту в Чернівецькому державному університеті імені Юрія Федьковича на фізичному факультеті за спеціальністю мікроелектроніка. Також воїн пройшов строкову службу в армії, у військах спецпризначення. У 2001р. поновився на навчання і закінчив університет у 2003р.
Свою трудову діяльність розпочав у Києві в компанії "Марком", був менеджером. У 2007 р. повернувся до Коломиї. Тут пробував себе трохи в підприємницькій діяльності, працював в компанії "555", на посаді менеджера, також у магазині "Деніго".
У 2014 році, коли почалася війна, Владислав Юзюк пішов добровольцем у 5-й батальйон територіальної оборони, де виконував обов’язки командира відділення. Потім у 2015-му і у 2016-му роках продовжив службу в АТО, виконував обов’язки командира відділення, в 53-й бригаді був виконуючим обов’язки командира взводу. Потім на посаді інструктора по мінного підривній справі у 184-у навчальному центрі, далі на посаді головного сержанта інженерно-саперний роти у 20 четвертій окремі механізованій бригаді. Одержав контузію й мав операцію на очі від отриманої травми внаслідок бойових дій.
З 2016-го по 2022 року працював копірайтером.
В лютому 2023 р. знову пішов добровольцем до нової 42 бригади, де формувався 419-й батальйон в Делятині. Владислава взяли на посаду замкомандира інженерно-сапернаго взводу в званні сержанта.
За добросовісне носіння служби в березні йому присвоїли старшого сержанта. Батальйон проходив навчання на полігоні і готувався до відправки на фронт.
Та в ніч на 28 квітня серце Владислава перестало битися.
Вічна пам'ять Герою...
Підтримайте нас
