Незабуті: 2 роки тому зупинилося серце Любомира Фудалі
Попри проблеми зі здоров'ям воїн Любомир Фудаля без вагань виявив бажання доєднатися до ЗСУ й боронити рідну державу. Помер захисник в Сумському обласному клінічному госпіталі ветеранів війни 15 червня 2024 року.
Інформатор Коломия пригадує історію бійця.
Любомир Фудаля народився 20 липня 1972 року в селі Товсте, Заліщицького району. У 1975 році сім’я переїхала до міста Коломиї. Навчався Любомир Фудаля в Коломийській середній школі № 1 імені В.Стефаника з поглибленим вивченням англійської мови, яку закінчив у 1989 році. Здобув середню технічну освіту у Коломийському ПТУ №14 та заочно закінчив Коломийський технікум МОД.
Полеглий воїн був активним учасником Помаранчевої революції та Революції Гідності. З початком повномасштабного вторгнення російських військ на територію України у 2022 році, виявив бажання піти добровольцем на війну.
Спершу йому кілька разів відмовляли через стан здоров'я, та врешті Любомира прийняли на службу. 19 березня 2022 року прийняв присягу на вірність Україні, служив в Держспецтрансслужбі 5 батальйону охорони військової частини Т0910 в Плебанівці Теребовлянського району Тернопільської області. 13 травня 2024 року Любомира прийняли на військову службу до військової частини А0536.
Захищав Україну в складі 53-ї окремої механізованої бригади імені князя Володимира Мономаха.
15 червня серце воїна Любомира Фудаля зупинилось у госпіталі.
В Героя залишилось двоє дітей: син Дмитрій та донька Дарина.
Похорон бійця відбувся 21 червня 2024 року в церкві священномученика Йосафата. Поховали полеглого воїна на Алеї Слави у Коломиї.
10 вересня 2025 року на стінах Коломийського ліцею № 1 імені В.Стефаника освятили меморіальну дошку в пам'ять про захисника. Право відкрити її надали мамі та друзям Любомира.
Вічна пам'ять захиснику...
