Захисник Микола Настащук боронив країну ще з 2014 року, з початком повномасштабного вторгнення знову став на захист рідної землі. Воїн помер 19 квітня 2022 року, перебуваючи у відпустці.
Інформатор Коломия пригадує історію бійця.
Настащук Микола Петрович народився 27 червня 1967 року у с.Воскресинці.
Навчався у Воскресинцівській школі, пізніше навчання продовжив у Коломийському ВПУ №14. Після закінчення навчального закладу у 1985 році був призваний на строкову службу в армію, яку проходив у Харкові.
Одружився, з дружиною народили та виховали двох дітей: дочку Христину та сина Ігоря, Микола дочекався онуків. Був доброю, щирою людиною, турботливим та люблячим батьком і чоловіком, вірним, відданим побратимом.
У лютому 2014 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Ніс службу у 10-ій окремій гірсько-штурмовій бригаді «Едельвейс». У 2015 році отримав посвідчення учасника бойових дій. Був інструктором навчального взводу навчальної роти підготовки механіків-водіїв бронетанкової техніки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного військ Збройних Сил України на території Донецької та Луганської областей.
З початком повномасштабного вторгнення ніс службу у 128-ій гірсько-штурмовій бригаді підрозділ «БУАР». За період військової служби в АТО/ООС та російсько-української війни внаслідок отриманих численних поранень і контузій неабияк похитнулося здоров’я воїна.
19 квітня 2024 року, перебуваючи у відпустці, воїн помер від ішемічної хвороби серця в Коломийській ЦРЛ.
Микола Настащук за виявлені мужність та героїзм зі зброєю в руках при захисті територіальної цілісності та незалежності України був нагороджений двома почесними відзнаками «За бойову звитягу». Поховали воїна у селі Корничі на сільському кладовищі.
Вічна та світла пам'ять воїну...