Попри перенесену операцію, Віталій Сенюк добровільно доєднався до захисту країни від російського загарбника у 2014 році. Пройшов бої в районі Зеленопілля, Лутугиного, звільняв Лисичанськ, обороняв Попасну. Загинув військовослужбовець 14 січня 2017 року.
Інформатор Коломия пригадує історію загиблого воїна...
Віталій народився 8 липня 1971 року в с. Острівець Городенківського району. У 1986 році закінчив Коломийську середню школу № 3, згодом навчався в Ачинському військовому авіаційному технічному училищі (м. Ачинськ, рф) за спеціальністю «старший технік літаків».
Мешкав за місцем служби ‒ у Чорткові, Коломиї, останні роки проживав із сім'єю в Івано-Франківську.
20 років віддав військовій службі, служив на посадах офіцерського складу, 2010 року вийшов на пенсію. Захоплювався полюванням, рибальством, подорожами, ковальством.
5 вересня 2014 року добровільно став на захист України. Хоча Віталій переніс складну операцію на спинному мозку, але не зміг лишатися осторонь. З 2014 року брав участь в антитерористичній операції на Сході України у складі 24-ї Залізної бригади. Ніколи не відсиджувався в штабі, у «гарячих точках» війни завжди був разом із своїми солдатами.
Загинув 14 січня 2017 року неподалік села Новоолександрівки. Військовий автомобіль був обстріляний терористами з ПТРК. Внаслідок прямого влучення протитанкової керованої ракети капітан Сенюк від множинних осколкових поранень загинув на місці.
19 січня з Віталієм Сенюком прощались в Івано-Франківську. Похований на Алеї Слави міського кладовища у с. Черніїв.
Вічна пам'ять воїну...