Михайло Гергелюк поєднював у своєму житті шлях воїна та служіння Богові. Командир мінометної батареї, капелан Верховинської тероборони до останнього подиху боронив Україну, життя воїна обірвалося під Волновахою у червні 2022 року. Мав позивний «Катана»
Інформатор Коломия ділиться історією захисника.
Михайло Гергелюк народився 2 вересня 1992 року в селі Локітка Тлумацького в сім’ї священника. Ще маленьким разом з родиною переїхав у Верховинський район, куди батько був направлений священником.
Михайло грав на сопілці та цимбалах, відвідував гуртки бойового гопака та східних єдиноборств Навчався в школі села Верхній Ясенів Верховинського району. Згодом вступив до Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича на філософсько-теологічний та історичний факультети. Завершив військову кафедру, де здобув звання молодшого лейтенанта. Був активним учасником Революції Гідності у складі Буковинської Сотні.
Після закінчення університету відправився в зону АТО в складі добровольчого батальйону “Донбас”. 2015 року – вже заочно, завершив навчання на богословському. Воював у гарячих точках, зокрема у Широкіному. Був поранений.

В 2016 році Михайло демобілізувався та займався волонтерською і громадською діяльністю. Оселився у Коломий й 21 листопада 2020 року в Кафедральному соборі Преображення Господнього міста Коломиї преосвященним єпископом Коломийським і Косівським Юліаном рукоположений в сан диякона. А вже 29 листопада 2020 року рукоположений у сан священника.
Михайло організовував недільні школи для дітей та молоді, брав активну участь у соціальній реабілітації учасників АТО та ООС.
З початком повномасштабного вторгнення отець Михайло вступив до лав тероборони Верховини, тренував новобранців. Та вже 24 квітня, після відправи Пасхального богослужіння разом із місцевою теробороною відправився на війну.
18 червня 2022 року під час виконання бойового завдання під Волновахою отець Михайло загинув… Йому назавжди залишилося 29 років…
Нагороджений відзнакою Президента України - медаллю «За участь в АТО», орденом «За мужність III ступеня» (посмертно)
Вічна та світла пам’ять…